Судово-практичний коментар до сімейного кодексу України

Глава 20-2. Дитячий будинок сімейного типу (статті 256-5 — 256-8)

А. ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

(СТАТТЯ 2565)

1. Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім´я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням і спільним проживанням не менше п´яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених

батьківського піклування.

Створення та ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється на підставі Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.04.2002 р. № 564 (далі — Положення № 564).

Мета як для утворення прийомної сім´ї, так і дитячого будинку сімейного типу, одна — забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім´ях на ви-ховання та спільне проживання.

Різниця лише в тому, що прийомна сім´я бере дітей до себе на свою житлову площу, а дитячий будинок сімейного типу утворюється на базі наданого житла сім´ї.

Кількість дітей не повинна перевищувати 10 осіб.

Б. БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

(СТАТТЯ 2566 СК)

1. Батьки-вихователі — подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання.

2. Батьки-вихователі несуть обов´язки по вихованню та розвитку дітей, перед-бачені статтею 150 цього Кодексу.

3« Батьками-вихователями не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

4. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

5. Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира відповідно до норм, установлених законодавством.

Стаття 2566 СК передбачає, хто може бути батьками-вихователями, які вимоги до них ставляться у зв´язку з передачею їм на виховання дітей, які вони несуть обов´язки з виховання дітей, хто не може бути батьками-вихователями, які їх процесуальні права із захисту дітей.

Так, прийомними батьками згідно з Положенням № 564 можуть бути особи, які перебувають у шлюбі, а також особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання і виховання дітей^сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які

пройшло курс підготовки кандидатів у батьків-вихователів.

  • Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу» такі документи;
  • довідку про склад сім´ї (форма 3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
  • довідку про проходження навчання;
  • копії паспортів;
  • довідку про стан свого здоров´я та осіб, які проживають разом з ними; письмову згоду всіх повнолітніх членів сім´ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, посвідчену нотаріально.

Батьки-вихователі в обов´язковому порядку проходять курс навчання попередньої та періодичної (раз на п´ять років) підготовки, проведення якого забезпечують місцеві відділи у справах сім´ї та молоді,

Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров´я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

Загальнообов´язкове державне соціальне страхування на користь батьків-вихователів, сплата внесків на загальнообов´язкове державне соціальне страхування та збору на обов´язкове державне пенсійне страхування із сум їх грошового утримання здійснюється органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку.

Батьки-вихователі несуть Персональну відповідальність за життя, здоров´я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Батьки-вихователі несуть такі обов´язки з виховання і розвитку вихованців:

а) виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до сім´ї, в якій проживають, свого народу, Батьківщини;

б) піклуватися про здоров´я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

в) забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

г) поважати дитину.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками-вихователями вихованця, фізичні покарання.

Відповідно до п. 17 Положення № 564; ст, 256б СК батьками-вихователями не можуть бути особи, які:

а) не пройшли курси підготовки кандидатів у прийомні батьки;

б) обмежені у дієздатності;

в) визнані недієздатними;

г) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

д) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

е) перебування на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

ж) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

з) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

і) якщо на спільній житловій площі проживають члени сім´ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахил до на-сильства.

Частина 4 ст. 25б6 СК передбачає право батьків-вихователів на самозахист своїх неповнолітніх вихованців.

Вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів вихованців як їх законні представники. Для здійснення права на самозахист батькам-вихователям достатньо пред´явити договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, зразок якого додається до Положення № 564.

Питання про надання батькам-вихователями для потреб дитячого будинку сімейного типу упорядкованого індивідуального житлового будинку вирішується Кабінетом Міністрів окремою постановою.

В. ВИХОВАНЦІ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

(СТАТТЯ 2567)

1. Вихованцями дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з´ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

3. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І — IV рівнів акредитації — до його закінчення.

4. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв´язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.

5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров´ю та моральному вихованню.

Порядок влаштування вихованців до дитячого будинку сімейного типу, права їх, право на майно, гроші, інші соціальні виплати, набуті до влаштування в дитячий будинок сімейного типу, передбачений також не тільки ст. 2567 СК, але й п. 11 — 16 Положення № 564, а саме:

11. До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.

12, На кожну дитину орган опіки та піклування зобов´язаний надати батькам-вихователям такі документи:

  • свідоцтво про народження дитини;
  • медичну довідку про стан здоров´я або витяг з історії розвитку дитини;
  • довідку (атестат) про освіту або висновок психолого-медико-педагогічної консультації про рівень розвитку дитини;
  • документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідку про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
  • довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
  • опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;
  • пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення клієнтів.

У разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, орган опіки та піклування зобов´язаний надати їх протягом трьох місяців. За достовірність документів наданих батькам-вихователям несуть відповідальність органи опіки та піклування і керівник закладу, в якому перебувала дитина.

13. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом трьох місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцевий відділ у справах сім´ї та молоді.

14. За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсії, інші виплати, які перераховуються на їх особисті рахунки, відкриті в установах банку.

Батьки-вихователі мають право використовувати зазначені кошти за погодженням з органом опіки та піклування тільки для спеціального лікування (операція на серці, трансплантація тощо), придбання спеціальних інструментів для розвитку здібностей дитини і спеціальних допоміжних засобів для дитини з вадами фізичного розвитку.

15. Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

16. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями.

У дитячого будинку сімейного типу влаштовуються як малолітні діти до 14 років, так і неповнолітні — від 14 до 18 років, що були сиротами або позбавленими батьківського піклування (батьки позбавлені батьківських прав, визнані недієздатними, безвісно відсутніми тощо).

Згода вихованця на влаштування в дитячий будинок сімейного типу дається у формі яка відповідає його вікові, стану здоров´я. Згода вихованця на влаштування в дитячий будинок сімейного типу має базуватися на усвідомлені ним правових наслідків влаштування в цей будинок у межах розумового, психічного рівня розвитку.

Частиною 2 ст. 2567 СК передбачена форма закріплення згоди вихованця на влаштування в дитячий будинок сімейного типу.

Вона повинна бути висловлена в присутності службової особи закладу, в якому він перебуває (навчальний заклад, заклад охорони здоров´я, дитячий будинок тощо); батьків-вихователів; органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ, частіше усього — це акт, який підписується всіма присутніми при одержанні згоди дитини. Якщо в дитячий будинок сімейного типу влаштовується неповнолітній віком від 14 років, він на знак згоди пише письмову заяву.

Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу укладається на строк до досягнення вихованцем 18 років, У тому випадку, якщо повнолітня особа продовжує розпочате навчання в професійно-технічному, вищому навчальному закладі 1 — IV рівня акредитації, договір пролонгується до закінчення навчання.

Вихованець, який влаштований у дитячий будинок сімейного типу, зберігає право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, право на відшкодування шкоди, завданої заподіянням смерті годувальника, якщо він їх мав до влаштування в дитячий будинок сімейного типу або мав право на них.

Влаштування вихованця в дитячий будинок сімейного типу не ототожнюється з позбавленням батьківських прав. Тому батько, мати дитини, якщо вони є, зберігають право на зустрічі з дитиною, слідкування з нею.

Але право на виховання існує доти, доки існує договір у першу чергу мають батьки-вихователі, вони відповідають за життя, здоров´я, фізичний і психічний розвиток ви-хованців. Саме тому вони мають право визначати, чи суперечить спілкування дитини з матір´ю, батьком її інтересам.

Г. УТВОРЕННЯ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

(СТАТТЯ 2568 СК)

1. Рішення про утворення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у містах Києві, Севастополі державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

2. Між батьками-вихователями і органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на підставі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

3. Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, зобов´язаний контролювати виконання батьками-вихователями своїх обов´язків щодо виховання і утримання дітей.

4. Положення про прийомну сім´ю і типовий договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25б8 передбачає створення і ліквідацію дитячого будинку сімейного типу на підставі Положення № 564, які викладені в пп. 3 — 7:

3. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, та висновку відповідного відділу у справах сім´ї та молоді про наявність умов для його створення.

4. На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода за формою згідно з додатком (далі — угода).

Дія угоди припиняється у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми), повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, за згодою сторін, з інших причин, передбачених угодою, та за рішенням суду.

У разі припинення дії угоди питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування.

5. Після прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу батькам-вихователям надається і позачергово індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, установленими законодавством.

Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, установ-леному законодавством для користування службовими приміщеннями.

6. У разі зменшення кількості вихованців унаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішується питання про поновлення дитячого будинку сімейного типу.

7. Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклу-вання і відділи у справах сім´ї та молоді районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міській ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення).

За вихованцями зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.

Посадові особи, винні у порушенні законодавства щодо дитячих будинків сімейного типу, несуть відповідальність згідно із законом.

Які пільги, винагороди мають батьки-вихователі?

Загальнообов´язкове соціальне страхування на користь батьків-вихователів, сплата внесків на загальнообов´язкове державне соціальне страхування та збори на обов´язкове державне пенсійне страхування із сум їх грошового утримання здійснюється органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, у порядку і розмірах, установлених законодавством для найманих працівників.

Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу.

Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове утри-мання, порядок визначення розміру якого встановлюється МОН.

Щороку батькам-вихователям надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі їх місячного грошового утримання.

Питання захисту житлових прав батьків-вихователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.

Фінансування дитячого будинку сімейного типу на утримання батьків-вихователів та вихованців здійснюється за рахунок видатків із районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення.