Адвокат: навички професії

1. Засоби юридичної техніки

До засобів юридичної техніки прийнято відносити юридичну термінологію, юридичні конструкції, принципи та презумпції, юридичні фікції, використання мови, яка б була точною, ясною і достовірною.

Юридичні конструкції - це чіткі відпрацьовані наукою і законодавчою діяльністю, перевірені практикою типові схеми правовідносин, наприклад, «необхідна оборона», «правосуб’єктність» тощо . Презумпції - припущення про наявність або відсутність певних фактів, зав’язків, обставин. Наприклад, презумпція невинуватості. Юридичні фікції - неіснуючі положення, визнані законодавцем існуючими, а отже в силу цього загальнообов’язковими.

Для адвоката особливо важливою є мова викладу документів. При викладі клопотань, пояснень, позовних заяв повинні застосовуватись апробовані терміни, сталі словесні конструкції, ясність і доступність словесного викладу, системність побудови тексту, його цільність і збалансованість, логічна послідовність і, звичайно, етичність викладу. Складаючи документ, важливо не допускати формулювань, які не відповідають вимогам закону. Такі помилки допускають і судді, некритично сприймаючи написане в заяві, клопотанні адвоката. Так, у справі Ч. Н. Солом’янський суд, призначаючи додаткове покарання, указав: «з позбавленням права займати посади». Однак згідно зі ст. 55 і 368 КК можна позбавити права обіймати посади, а не займати їх. Такої ж помилки припустився Подільський районний суд у справі Ш.П. (вирок від 9 серпня 2005р.) .

Використання коротких, простих речень при написанні документа забезпечує ефект прозорості тексту. Короткі речення в розумному поєднанні зі складними можуть забезпечити разючих успіхів навіть у художніх творах. Як приклад можна навести роман Віктора Суворова «Контроль» у блискучому перекладі на українську мову. Ось як характеризують мову книги. «Унікальний стиль - ще один плюс на користь «Контролю». Мова Суворова - мова народу: гранично чітка, гранично чиста, гранично виразна, гранично дзвінка. Це розмовна мова і водночас – літературна - жодного зайвого слова. Текст відшліфовано, як коштовний камінь, що виблискує незалежно від того, падають на нього сонячні промені, чи ні» (БІ-БІ-СІ, Лондон).

Саме такі вимоги потрібно ставити і до документів, складених адвокатом: вони мають бути гранично чіткі, гранично чисті, гранично дзвінкі й лаконічні. Невипадково Рудольф фон Ієрінг зауважував, що юрист повинен «мислити як філософ, а говорити як простолюдин».

В юридичних документах завжди краще два-три коротких речення замість одного складного. Іноді це робить текст документа довшим. Але ясність, прозорість викладеної думки важливіше за лаконічність. Якщо ж текст надмірно перевантажений однотипними простими реченнями, то це також може знизити сприйняття матеріалу. У таких випадках можна використати нумерацію або перелік, які є елементами юридичної техніки.

В юридичній практиці широко використовують графічні засоби: таблиці, офіційні бланки, схеми. Важливим тут є все: і якість паперу, і якість графічного виконання. Мета одна - документ має легко сприйматись і не нести зайвої «графіки». Із цього погляду, при написанні позовної заяви краще використати простий білий лист, ніж бланк організації, перевантажений символікою, водяними знаками та виконаний на кольоровому папері.

За загальним правилом документ повинен з вичерпною повнотою містити всі дані, необхідні для вирішення справи, задоволення клопотання, урегулювання певних відносин, тобто предмета договору, вимог або сфери відносин, щодо врегулювання яких приймається документ. Важливим правилом, якого повинні дотримуватись адвокати, є конкретність документа, відсутність у ньому декларативності.

До документа, який складає адвокат, застосовують і такі вимоги, як системність побудови: цільність, збалансованість, внутрішній зв’язок і взаємозалежність усіх частин, логічна послідовність. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є підставою для скасування рішення. У цьому випадку нелогічність викладу тягне за собою негативні правові наслідки. Як правило, адвокати при викладі тексту документа дотримуються послідовності опису подій у часі.. Так легше сприймати документ і не заплутатися.

При написанні інструкції, положення тощо вважається недоцільним повторювати положення норм, викладених у нормативно-правових актах більш вищої юридичної сили. Якщо ж узяти Інструкції, написані, наприклад, податковою службою, то дуже часто зустрічаємо порушення цієї вимоги. Тексти Інструкції повторюють тексти законів. При цьому часто в Інструкції відсутні механізми реалізації норм, що містяться в законах. Основне ж завдання Інструкції - визначити механізми реалізації норм законодавчих актів.

Ясність і доступність мови для адресата, точність і визначеність юридичної форми - формулювань, окремих виразів і термінів, використання апробованих словосполучень - усе це також невід’ємна частина правил юридичної техніки .

У кримінальних справах одним із найважливіших документів є обвинувальний висновок. Ст. 223 КПК визначає зміст цього документа. Він є необхідним для того, щоб обвинувачений міг підготуватися до захисту в суді. Трапляється так, що крізь нетрі повторів і нагромадження одних і тих же тверджень, визначень і фактів, дуже важко продертися до суті обвинувачення. Адвокат, який вивчає обвинувальний висновок, повинен з особливою увагою перевірити доводи та заперечення обвинувачених і результати їхньої перевірки. Адже така перевірка слідчим часто-густо здійснюється тільки формально.

Застосування спеціальної термінології не повинно бути надмірним. Ось фраза, надто перевантажена термінами, яку важко зрозуміти навіть фахівцям: «Вина контрагента у формі легкої необережності не дає підстав на подачу апеляційної скарги до вищої інстанції у зв’язку з презюмуванням цивілістичною доктриною відповідальності без вини (у російському оригіналі «без виновной ответственности») володільця джерела підвищеної небезпеки в деліктних правовідносинах». Це приклад того, як непотрібно писати.

Важливою вимогою до документів адвоката є дотримання вимог етики при викладі матеріалу. Використання сленгових виразів, метафор, жаргонізмів, образливих виразів є недопустимим. Тільки в окремих випадках, коли необхідно передати пряму мову тієї чи іншої особи, це можливо. Але і в цьому випадку не можна порушувати вимог етики.

Інколи адвокати допускають такі слова, як «судовий фарс», «судилище», «сваволя» (беспредел), характеризуючи діяльність суду, або прямо звинувачують суддю в корупційному діянні. Уживання таких слів може бути підставою для розгляду справи адвоката на дисциплінарній комісії через порушення вимог адвокатської етики. До того ж вони не додають переконливості документу. Сухий і точний виклад фактів, підкріплений доказами, дозволить особі, якій адресовано документ, самій зробити необхідний висновок. За законами психології, якщо людина (зокрема і суддя) сама робить висновок із наданих фактів, то вибирає, як правило, найжорсткіший варіант оцінки.

У засіданні апеляційного суду однієї з областей адвокат просив поновити строк на оскарження рішення суду. Як на поважну причину посилався на те, що суддя оголосив у засіданні перерву і сказав, що про слухання справи повідомить додатково. Оскільки тривалий час справа не призначалася, адвокат спочатку звернувся з листом, а потім і безпосередньо у суді з’ясував, що суддя у той же день постановив рішення. На підтвердження таких дій судді адвокат посилався на проведений ним звукозапис процесу та показання свідків.

Головуючий в судовому засіданні апеляційного суду оголосив протокол судового засідання, в якому був запис про те, що суддя о 12 годині оголосив рішення в присутності сторін. Після цього головуючий запитав адвоката: «То ви звинувачуєте суддю М. у фальсифікації протоколу?» Адвокат відповів: «Ваша честь! Я виклав факти, а висновок робить суд. Я стверджую, що було саме так: суддя оголосив перерву і рішення суду приймалося без судових дебатів і за моєї відсутності» .

Коментар: Якщо б адвокат заявляв про фальсифікацію судом протоколу, то одразу наразився б на різко негативну реакцію суду. Але він виклав факти так, як бачив їх сам, не роблячи при цьому висновків. І головуючий в засіданні за законами психології обрав найбільш крайню оцінку дій суду в присутності переповненого залу. Безумовно, головуючий допустив тактичну помилку. Більшість людей у залі були переконані, що адвокат говорить правду, а оцінка таких дій з вуст судді залишила у людей переконання, що судді допускають фальсифікацію протоколів і навіть обман при розгляді справ. Якщо б людей у залі не було, то в присутності тільки адвоката це ще можна було б зрозуміти. Адвокати «посвячені» в «секрети» правосуддя, а тому такі факти для них не дивина. У присутності ж інших людей головуючий не повинен допускати дій і слів, які б дали пряму підставу для негативної оцінки судової системи у свідомості людей.

У Верховній Раді України затверджували суддів. Виступаючий характеризує суддю як людину принципову, яка навіть не піддається тиску з боку голови суду. Його зупиняє Голова Верховної Ради О.О. Мороз і зауважує, що немає потреби на всю України стверджувати, що у нас в Україні голови судів допускають тиск на суддів при вирішенні конкретних справ. Але в багатьох людей, які слухали і дивилися виступ по трансляції із залу, уже склалося враження, що на суддів здійснює тиск голова суду.

Судді інколи діють необачливо, що може обернутися для них неприємностями.

До судді Ф. із значним запізненням звернувся адвокат С. і вказав на недоліки протоколу судового засідання. Тобто адвокат не ознайомився з протоколом своєчасно, не подав зауваження на протокол з клопотанням про визнання поважними причини пропуску строку на подачу зауважень. Натомість суддя Ф. телефоном дав указівку секретарю внести правку до протоколу судового засідання. Поправку було внесено, як вставку. Ця вставка не була обумовлена підписами секретаря і судді. У результаті було порушено кримінальну справу проти судді. Секретар судового засідання при допиті з «притиском» на досудовому слідстві заявила, що вона не пам’ятає чи дійсно дописана фраза прозвучала, а в її записах такої фрази не було. Насправді в її записах не було майже нічого. У всякому разі не було зафіксовано виступ у дебатах потерпілих і підсудних, а виступи адвокатів були зафіксовані однією фразою. Адвокати, які брали участь у справі, підтвердили, що така фраза звучала і представили свої записи. Тим не менше суддя Ф. був засуджений за службове підроблення, а виконавець цих дій, яка несе відповідальність нарівні із суддею у справі проходила як свідок.

Коментар: До документів потрібно ставитися з повагою. Молодий, недосвідчений суддя замість того, щоб указати адвокату на його неправильні дії як захисника, що своєчасно не ознайомився з протоколом, пішов йому назустріч, і це обернулося для нього життєвою катастрофою. Адвокати не повинні наштовхувати суддів на подібні дії та користуватися недосвідченістю конкретного судді.

Перенесення у текст елементів правових норм допустимо при обґрунтуванні правової позиції, але воно по можливості має бути мінімальним. Якщо документ пишуть для суду, то в більшості випадків буде достатньо зробити посилання на відповідну статтю закону за принципом: «суд знає право».

Захаращення документа термінами, некоректне використання їх створює труднощі як для суду, так і для сторін.

До одного з районних судів України було подано позовну заяву. Ось уривки з тексту:

Позовна заява

Мета позову:

1) З’ясування обставин, пов’язаних з припиненням діяльності «Міжколгоспбуду» як юридичної особи;

2) Примусове витребування установчих документів від правонаступника «Міжколгоспбуду» задля дослідження законності зміни форми власності, а також ідентифікація осіб (фізичних), які були зацікавлені знищити в 1992 р. документи з обов’язкових виплат;

3) Припинення діяльності фінансової піраміди, створеної на основі Пенсійного фонду;

А це уривки з тексту заяви:

Зневажаючи моє право, виконавчий орган підприємства М. та Пенсійний фонд через суворе дотримання таємниці своєї незаконної діяльності здійснювали протягом 10 років фінансові махінації з грошовими коштами персонального призначення. Саме такий механізм використання фінансових інструментів забезпечував таємний, довгостроковий термін відмивання грошових коштів від мого імені, а підставою для проведення платежів стало моє соціальне становище - інвалід 2 групи.

прошу:

Стягнути з Пенсійного фонду легалізовані грошові кошти в період 1992-2001рр., які перераховувалися виконавчим органом підприємства внаслідок грубого порушення законодавства про працю.

У судове засідання викликати головного бухгалтера К., касира легальної каси М., касира конспіративної каси Д.

Підстава: свідки в силу своїх службових обов’язків, володіють достатньою інформацією про експлуатацію зовнішніх і внутрішніх фінансових технологій соціального характеру.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду доморощений «юрист» просив допитати як свідків голову апеляційного суду та голову районного суду, а розгляд справи провести з обов’язковою участю Генерального прокурора України.

У результаті підприємство десятки разів перевіряли «на предмет наявності складу злочину», справа розглядалася Верховним Судом України, апеляційний суд навіть скасував ухвалу суду і доручив розглянути її по суті. Віддамо належно цьому «юристу». Придумати такий словесний «коктейль» непросто навіть кваліфікованому юристу, якщо б він бажав створити подібну пародію.

Суть спору полягала в тому, що позивач (від імені якого писав заяву «юрист») вважав помилковим перерахунок пенсії (здійснений у бік збільшення). Появі в судах таких позовних заяв до певної міри завдячуємо і рішенню Конституційного Суду України (у справі Солдатова).

При написанні документів необхідно забезпечувати структурованість і логічність викладу матеріалу. У нормативних документах первинною структурною одиницею є стаття та відповідна частина статті або ще її називають «абзацем», (використовуються також пункти та підпункти, іноді «параграф» (буквальний переклад з грецької: «написаний поруч»). В Угорщині, Чехії у кодексах позначення здійснюються через параграф, а не статтю.

При підготовці документів адвокатом (напр., позовних заяв) структура документа визначається законом. У цих випадках недотримання форми або змісту може мати певні правові наслідки: надання строку для усунення недоліків заяви, повернення позовної заяви тощо. Загальна вимога до будь-якого юридичного документа - забезпечення єдності форми і змісту.

Форма документа визначається його назвою, відповідними реквізитами, розташуванням окремих елементів. Наприклад, позовні заяви мають усталену форму, визначену законом. До реквізитів віднесено поштову адресу, номери засобів зв’язку, відповідні коди підприємств, повну назву сторін, третіх осіб. Окремі елементи розташовують з боковим розміщенням назви суду та реквізитів сторін, або з центральним розташуванням назви суду і боковим розташуванням назви та інших реквізитів сторін. Далі розташовують назву заяви та зміст позовних вимог.

Після цього викладають обставини, які обґрунтовують вимоги, докази, що підтверджують кожну вимогу, у необхідних випадках законодавство, на якому ґрунтуються вимоги, прохальна частина має відповідати бажаній резолютивній частині рішення, перелік документів, які додаються до заяви, підпис позивача або його представника. Як додаток може додаватися на окремому аркуші розрахунок позовних вимог, якщо він займає багато місця. У господарських судах наявність розрахунку у справах про стягнення сум тощо є обов’язковим.

Судді досягли високої досконалості в питаннях повернення матеріалів через недотримання форми або змісту позовної заяви. Тому при їхньому оформленні потрібно проявляти особливу акуратність і точність. Характерними помилками при складанні позовних заяв є:

1) замість прізвища, імені і по батькові, указують тільки прізвище та ініціали;

2) не вказують код міста в адресах сторін, у зв’язку з чим адреса вважається неповною;

3) не вказують номери телефонів та електронної пошти;

4) забувають додати документи про сплату державного мита (судового збору) в оригіналах, а також плату за технічне забезпечення судового процесу, або додають тільки їхні копії;

5) не додають копії позовних заяв та інших документів у кількості до числа відповідачів, або докази про направлення копій відповідачам (у господарському процесі).

Неналежно оформлений документ ускладнює процес реалізації норм права. Іноді, юристи навмисно створюють пастки в тексті юридичних документів. Найтиповішими пастками є:

• підписання документа органом (посадовою особою) за межами своєї компетенції; Наприклад, в Україні набула поширення реєстрація господарських товариств на втрачений паспорт. Через певний період податкова служба подає до суду позов про визнання реєстрації товариства недійсним, і в пастці опиняються і добросовісні підприємства, які вступали в господарські стосунки з таким товариством. Оскільки засновники повинні особисто з’являтися до податкової служби, а також підписувати документи у нотаріуса, то важко повірити у випадковий характер таких мишоловок.

• недотримання вимог до змісту і форми документа;

• неналежне оформлення документа;

• логічні пастки;

• пробіли в регулюванні відносин;

• колізії, або навмисні фактичні помилки (відсилання до неіснуючих нормативних актів тощо);

• суперечливі положення, які виключають одне одного;

• поширювальне (розширювальне), або обмежувальне тлумачення там, де воно не допускається;

• підміна понять (неточна термінологія, запис неіснуючих термінів);

• навмисні помилки, описки .

Потрібно усвідомлювати, що навіть дрібниця в тексті документа може призвести до сумних наслідків. А тому адвокат, складаючи документ, повинен проявляти особливу пильність.

«В одному із судів успішний бізнесмен оспорював рішення суду першої інстанції у справі про поділ майна і програв справу тільки тому, що погано знав російську мову. У шлюбному контракті, який підписали Євгеній та Єлена Жук, було дослівно сказано, що «у випадку розірвання шлюбу 85 % грошових доходів і майна сім’ї передається на користь Є. Жук». Адвокату Є лени навіть не знадобилась лінгвістична експертиза, щоб довести суду, що йдеться про Єлену, оскільки інакше було би написано «Є. Жука». Бізнесмен не знав шкільного правила відмінювання прізвищ і через це збіднів у буквальному розумінні через одну букву» .

У даному випадку можна говорити і про недогляд нотаріуса, який, очевидно, складав текст договору і належним чином не з’ясував дійсну волю сторін. Неоднозначне тлумачення ускладнює процес реалізації норм права. Суд у такій ситуації може обрати і обирає зовсім не той варіант розуміння документа, який сторони вкладали при його підписанні.