Адвокат: навички професії

Глава 27. Особливості участі в апеляційній та касаційній інстанції

Розгляд справ в апеляційній інстанції відбувається за тими ж правилами, що і в суді першої інстанції. Як правило, тільки у виняткових випадках апеляційний суд погоджується на допит свідків, а отже, судове слідство має формальний характер. Тому адвокату необхідно завчасно звернути увагу суддів на той чи інший доказ. У зв’язку з цим, крім апеляційної скарги, до суду необхідно подати ґрунтовні письмові пояснення разом з додатковими доказами та клопотанням про визнання поважними причин не подачі їх у суді першої інстанції. Протилежна сторона у свою чергу повинна своєчасно подати свої заперечення, а також додаткові докази з аналогічним клопотанням про визнання поважними причин не подачі цих доказів у суді першої інстанції.

Щоб не було несподіванок у суді, необхідно ознайомитись зі справою за кілька днів до слухання справи і в разі необхідності подати додаткові письмові пояснення.

Виступ в апеляційній інстанції не може бути викладений так, як це є можливим у суді першої інстанції. У першу чергу, це обумовлено лімітом часу. Суди, як правило, виділяють для виступу в суді одну або півтори хвилини. За такий короткий час неможливо зробити аналіз справи, дати своє бачення доказів та інших обставин.

Усі ці обставини можна перенести на дачу пояснень щодо суті апеляційної скарги, що на практиці й робиться, оскільки суд не встановлює обмежень для дачі таких пояснень. Що стосується судових дебатів в апеляційному суді, то учасники процесу тільки висловлюють своє ставлення до резолютивної частини апеляційної скарги. Ось зразок такого виступу.

Шановні судді! Ваша честь, пане головуючий!

У першу чергу звертаюсь до вас суддів - жінок. Тому що тільки ви в усій повноті можете зрозуміти весь трагізм цієї справи. Рятуючи життя дитини при тяжких пологах, лікарі не змогли врятувати життя його матері. Сьогоднішній відповідач Сідляренко Сергій (за народження якого його мати заплатила своїм життям) народився з тяжкими травмами, одержаними при народженні, і є інвалідом з дитинства. Він не може себе захищати самостійно. Його батько, відповідач Сідляренко В., залишився вдівцем з дитиною-інвалідом на руках, з дитиною, яка має право на окрему ізольовану квартиру (кімнату). Цю квартиру повинна б надати держава. Але Сідляренко сам сплатив вартість цієї кооперативної квартири. Натомість протягом уже 10 років сім’я змушена ходити по судах і відстоювати це своє право на куплене ними житло. Рішення суду першої інстанції є незаконним і несправедливим, більше того, воно є аморальним, оскільки з упертістю, яка заслуговує на кращу мету, інваліда з дитинства викидають на вулицю. Сьогодні маємо той випадок, коли закон і мораль єдині.

Як представник відповідачів я звертаюсь до вашої суддівської совісті і прошу у вас милосердя і справедливості, прошу скасувати аморальне, незаконне і несправедливе рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким вимоги зустрічної позовної заяви прошу задовольнити.