Адвокат: навички професії

3. Підготовка позовної заяви

Якщо претензійний порядок дотримано, або він не є обов’язковим, адвокат здійснює роботу щодо відбору, дослідження, оцінки фактів і доказів, уточнює правову позицію.

Уся ця робота знаходить об’єктивне відображення в письмовій формі - позовній заяві та поясненнях у справі. Ознайомившись із вдало складеним процесуальним документом, суддя одразу може усвідомити для себе суть спору і ті вузлові точки лінії спору, з’ясування яких дають йому можливість переконатись у правомірності правової позиції сторони і вийти на рішення.

Розробка матеріально-правової позиції у справі вимагає наявності необхідних доказів для підтвердження юридичних фактів, якими адвокат обґрунтовує позовні вимоги. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Правило належності доказів застосовується при розгляді судом усіх справ.

Обставини справи, які відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України). Допустимість доказів означає, що сторони і суд обмежені нормами права при виборі способів доказування. Наприклад, якщо факт прибуття вантажу в справному вагоні за непошкодженими пломбами відправника повинен посвідчуватись відміткою станції призначення про видачу вантажу в порядку, передбаченому ст. 52 Статуту залізниць України, він не може засвідчуватися будь-якими іншими документами. (Лист від 24.12.92 № 01-8/1530 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із недостачами продовольчих товарів при поставках і перевозах»).

Аналогічно до цього, підтвердженням реєстрації юридичної особи є свідоцтво про її реєстрацію, видане відповідним органом. Докази, якими підтверджуються обставини справи, повинні бути не тільки належними і допустимими, але й достовірними, тобто такими, що адекватно відображають реальну дійсність.

Адвокат, який прийняв доручення, має бути упевненим в правовій позиції, яка ґрунтується на попередньому, строгому юридичному відборі фактів, що мають істотне значення для справи. Однак це не означає, що адвокат повинен відмовити у прийнятті доручення, якщо можливість задоволення позову вважає сумнівною. Подальший глибокий аналіз обставин справи може спростувати таку попередню оцінку.

На відміну від юристів, які здійснюють юридичну практику у складі юридичних фірм, адвокат повинен завжди зважати при прийнятті доручення на правову допомогу і на дотримання обов’язкових для нього правил адвокатської етики. З моменту прийняття доручення адвокат повинен вести досьє - провадження в судовій або іншій справі. Таке досьє якоюсь мірою є технічною частиною роботи, але воно допомагає здійсненню представництва з використанням конкретних матеріалів справи.