Договори в екологічному праві України

§ 4. Правові проблеми застосування типових форм еколого-правових договорів

Питання типових договорів у теорії договорів в екологічному праві традиційно пов’язується із порядком їх укладання, коли ставиться під сумнів укладання еколого-правових договорів згідно із затвердженою в установленому порядку формою. Вважається, в одних випадках, що цим обмежуються права і обов’язки сторін договору, в інших, - що наявність типової форми еколого-правового договору підтверджує його публічно-правову природу, а також що типові договори, будучи затвердженими державними органами, набувають нормативно-правову юридичну силу.

Однак законодавець також не завжди є в цій частині послідовним. Так, у Законі України «Про концесії», в розділі 3 «Концесійний договір», зазначається, що Кабінетом Міністрів України можуть бути затверджені типові концесійні договори для здійснення певних видів концесійної діяльності. В той же час Кабінетом Міністрів України затверджена єдина форма типового концесійного договору (постанова Уряду України від 12 квітня 2000 р. № 643). А в Роз’ясненнях Міністерства юстиції України від 19 січня 2011 р. говориться лише про те, що концесійний договір повинен укладатися в письмовій формі та підлягати державній реєстрації. Тобто, типова форма концесійного договору не розглядається взагалі.

Проте у більшості випадків еколого-правові договори мають укладатися згідно із затвердженою в установленому порядку типовою формою, що посилює їх нормативно-правове регулювання, підкреслює їх значимість для суспільства і держави, а також виступає гарантією прав і обов’язків сторін цих договорів. Тому при впровадженні механізмів укладання та виконання еколого-правових договорів доцільно впроваджувати типові їх форми, в яких мають бути чітко відображені їх істотні умови, про які піде мова в наступному розділі підручника.