Договори в екологічному праві України

§ 3. Характеристика інших змістовних елементів еколого-правових договорів

Важливими істотними умовами (елементами змісту) еколого-правових договорів є їх ціна та строки. Особливості ціни (вартості робіт) в еколого-правових договорах обумовлена можливістю залучення до їх виконання коштів місцевих та державних бюджетів, коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, коштів страхових фондів, коштів кредитних установ, власних коштів підприємств, установ, організацій, інших фінансових джерел. Наприклад, згідно зі ст. 9 Закону України «Про державно-приватне партнерство» фінансування державно-приватного партнерства, яке можливе й в екологічній сфері, може здійснюватися за рахунок:

а) фінансування ресурсів приватного партнера. Такими коштами можуть виступати інвестиції, в тому числі екологічні. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 221 затверджено Порядок розгляду, схвалення та реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та пропозицій щодо здійснення заходів, пов’язаних з реалізацією таких проектів і виконання зобов’язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

б) фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку. Наприклад, коштів державного бюджету для фінансової підтримки природоохоронної діяльності, у тому числі через механізм здешевлення кредитів комерційних банків (постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 385);

в) коштів державного та місцевих бюджетів. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 163 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для комплексної реалізації державної екологічної політики, здійснення природоохоронних заходів, яким визначено механізм витрачання державних коштів на договірних засадах в означеній сфері. Постановами Уряду України визначені й інші порядки щодо фінансування природоохоронних заходів (у сфері охорони вод, лісів, тваринного світу, атмосферного повітря, природно-заповідного фонду тощо) за рахунок державного бюджету. Також важливо враховувати, що порядок закупівлі товарів, робіт, послуг в екологічній сфері здійснюється за рахунок бюджетних коштів відповідно до Закону України від 1 червня 2010 p. № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель»;

г) інших джерел, не заборонених законом, наприклад, таких як кошти фондів охорони навколишнього природного середовища (Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, затверджений наказом Мінекоресурсів від 21 травня 2002 р. № 189).

Розпорядниками бюджетних коштів можуть бути Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів, інші державні та самоврядні органи, а також інші юридичні особи, що є безпосередніми замовниками природоохоронних та інших заходів, зокрема такі, на балансі яких обліковуються об’єкти (у тому числі незавершеного будівництва), на яких планується здійснити зазначені заходи, та які можуть визначатися розпорядниками бюджетних коштів, особливо бюджетні організації, або одержувачами бюджетних коштів (суб’єкти господарювання, які не мають статусу бюджетної установи).

В еколого-правових договорах можуть визначатися форми платежів, передбачених нормами права. Наприклад, орендна плата за використання земель можлива у грошовій, натуральній та відробітковій формі (ст. 22 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує податки і збори (обов’язкові платежі), визначені Податковим кодексом України, а також єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування українських та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні. Такими зборами виступають екологічні податки - збори за спеціальне використання природних ресурсів, збори за забруднення навколишнього природного середовища.

Інколи в еколого-правових договорах може визначатися порядок внесення платежів за користування об’єктом договору: щомісячно, щоквартально, раз на рік. Якщо предметом еколого-правового договору є виконання певних робіт, ціна договору може передбачати авансові платежі, грошові премії за своєчасність та якість таких робіт.

Доцільно брати до уваги, що в ціну договорів можуть включатися інші грошові суми, наприклад, вартість ціни продажу спеціальних дозволів у галузі екології. Такі питання врегульовуються шляхом розроблення спеціальних механізмів продажу дозволів на аукціонах, як це, наприклад, врегульовано Методикою визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2004 р. № 1374.

Строки еколого-правових договорів можуть базуватися на строках договорів відповідного виду, визначених у законі. Наприклад, концесійний договір може укладатися на строк, визначений у договорі, але має бути не менше 10 років та не більше 50 років (ст. 9 Закону України «Про концесії»), Інколи строки еколого-правових договорів можуть обумовлюватися періодами виконання робіт (послуг), включаючи сезони року, наприклад весна-літо, або періодами фінансування таких робіт.

Змістовним елементам еколого-правових договорів притаманні й заходи стимулювання та відповідальності. Як правило, в таких договорах містяться розділи, присвячені цим питанням. Зокрема, заходами стимулювання можуть виступати визначені щодо виконавця договору пільги при оподаткуванні, кредитуванні та іншому фінансуванні, матеріальні та моральні заохочення. Зокрема, пільгове кредитування для одержання коштів, необхідних для впровадження природоохоронних заходів, використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища передбачено в ст. 47-48 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Стимулювання в сфері реалізації еколого-правових договорів має стосуватися якості виконуваних природоохоронних заходів. Моральними стимулами може вважатися видача авторських свідоцтв, сертифікатів, дипломів переможців всеукраїнських конкурсів на звання найкращого підприємця року, пріоритетна видача державних замовлень і дозволів при проведенні конкурсів на виконання таких робіт. Як відомо, більшість угод в екологічному праві укладається з переможцями відповідних аукціонів, конкурсів.

У межах реалізації спеціальної еколого-правової суб’єктності регулюються і еколого-правові договірні та позадоговірні відносини в сфері відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства, особливо деліктної відповідальності, про що прописується у відповідних розділах вищезазначених договорів. Як правило, в розділі про відповідальність зазначається, що сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Водночас за неналежне виконання умов договору до винних осіб можуть бути застосовані різні види юридичної відповідальності, особливо такі, як еколого-правова відповідальність, санкцією якої є рішення про обмеження, зупинення (тимчасово) та припинення діяльності, яка порушує вимоги екологічного законодавства. Не менш важливою є майнова (цивільно-правова) відповідальність, особливо коли при виконанні договірних зобов’язань завдається шкода навколишньому природному середовищу, життю і здоров’ю громадян, а також майновим правам інших осіб, включаючи державу.

Окремим розділом еколого-правових договорів є визначення порядку вирішення спорів. Традиційно спори між сторонами договору, пов’язані з їх виконанням, припиненням та недійсністю, підлягають розгляду виключно в судах.

Отже, відповідна форма та зміст еколого-правових договорів виступають вагомими засобами забезпечення, з одного боку, порядку реалізації волі, цілей, предмета, обсягу повноважень договірних сторін, з іншого - належного екологічного правопорядку, в межах якого досягається ефективний суспільний інтерес у галузі раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки.