„Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

вагонів — відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів — відправником” (абзац п’ятий ст. 31 Статуту залізниць України [358]). Що стосується обов’язків залізниці, що виникають унаслідок виявлення непридатності рухомого складу, то вони випливають із абзацу першого ст. 31 Статуту залізниць України, яким на залізницю покладається обов’язок подавати під завантаження, справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони та контейнери. Звідси непрямо випливає і при тлумаченні висновком а contrario правовий припис, відповідно до якого залізниці забороняється подавати під завантаження вагони та контейнери, які є непридатними для перевезення відповідного вантажу. Стосовно вантажовідправника із обов’язку визначати у відповідних випадках придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні висновком від попереднього правового явища (перевірки придатності рухомого складу) до наступного виявляється його обов’язок відмовитись від завантаження вантажу у вагон чи контейнер, що є непридатним у комерційному відношенні.