Законодавець часто буває непослідовним при використанні термінів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1299 ЦК „якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець ..зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу)”, а „право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна” (ч. 2 ст. 1299 ЦК). Але державна реєстрація нерухомого майна не здійснюється. Термін „реєстрація” (відповідних видів майна) вживається стосовно морських торговельних та інших суден, річкових суден, повітряних суден, транспортних засобів, деяких інших видів майна. Тож з’являється можливість стверджувати, що ст. 1299 ЦК і взагалі не підлягає застосуванню, оскільки на цей час відсутні органи, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна і не встановлено порядку такої реєстрації. Але це був би суто формальний підхід, який не враховував би того, що насправді у ст. 1299 ЦК під державною реєстрацією нерухомого майна розуміється державна реєстрації прав на нерухоме майно. Цей висновок підтверджується і посиланням у ч. 1 ст. 1299 ЦК на ст. 182 ЦК, в якій йдеться про реєстрацію прав на нерухоме майно.