Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. В 4-х т. Т. 4. Методологія тлумачення нормативно-правових актів України

6. Тлумачення і застосування принципів (основних засад), що мають громадянський і політичний зміст

Конституційні принципи, що мають громадянський і політичний зміст, відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС [140] підлягають застосуванню в порядку аналогії права. Це не виключає їх прямого застосування до відносин, врегульованих законами та іншими нормативно-правовими актами, якщо положення законів чи інших актів суперечать Конституції. Оскільки пряме застосування таких конституційних принципів не потребує матеріальних і фінансових ресурсів, слід визнати необхідність широкого застосування таких принципів. Разом з тим і зайва жорсткість у застосуванні таких положень була б невиправданою. Так, відповідно до ст. 24 Конституції [102] “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом”. Це конституційне положення конкретизується в ст. 16 КПК [122] стосовно предмета цього Кодексу (“Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин”). Є підстави стверджувати, що ці законодавчі положення охоплюються принципом верховенства права, а тому мають юридичну силу, яку цьому принципу надає частина перша ст. 8 Конституції. Це було б підставою для визнання такими, що суперечать Конституції, положень частини п’ятої ст. Закону “Про адвокатуру” [157] (“Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва”). Але самі ст. 24 Конституції і ст. 16 КПК потребують тлумачення з урахуванням принципу розумності: стан суспільних відносин на цей час є таким, що потребує певного відступлення від принципу, що формулюється в частині першій ст. 24 Конституції, а також у ст. 16 КПК, оскільки це виправдовується метою забезпечення можливості здійснення адвокатами діяльності щодо захисту прав.

Доцільним було б при цьому врахувати практику тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [103] Європейським Судом, який визнає Конвенцію живим документом, практика тлумачення якого має змінюватись у міру зміни суспільних відносин, які цією Конвенцією регулюються. Відомий і напрямок зміни практики тлумачення: розширення змісту прав людини і основоположних свобод та посилення їх гарантій.

Отже, засада правової визначеності і визнання законом чинного положення з урахуванням практики його тлумачення компетентними судами не повинні перешкоджати динамічному тлумаченню конституційних принципів громадянського і політичного змісту. Поступово все має змінюватись на краще, і меж для все більш повного втілення в життя конституційних принципів громадянського і політичного змісту немає.