Економічна і соціальна географія зарубіжних країн

4.1. Загальна характеристика Північної Америки

Регіон Північна Америка розташований на півночі однойменного континенту і охоплює територію двох великих Держав — США і Канади. Південний кордон проходить по р. Ріо-Гранде. До цього регіону належать датський острів Гренландія (2,17 млн. км2), Канадський Арктичний архіпе лаг, о. Ньюфаундленд і острови біля західних берегів континенту — Алеутські, архіпелаг Олександра, острови Королеви ІПарлотти, о. Ванкувер та ін.

Орографічна будова регіону має асиметричний вигляд: на заході розташована велика гірська система Кордільєр, на сході — рівнини і невисокі гори. Поверхня західної частини Має середні висоти понад 1700 м, східної — лише 200—300 м. На Гавайських о-вах і у північній частині Тихого океану знаходяться згаслі і діючі вулкани. Більшість родовищ корисних копалин залягає у Кордільєрах і на Канадському Щиті. Велика протяжність регіону з півночі на південь зумовила зміну кліматичних умов у різних його частинах.

Північна Америка багата на внутрішні води, однак розміщені вони нерівномірно. Тут розвинута густа і повноводна річкова система, хоча є території, на яких немає або май- немає рік і озер. У басейні Атлантичного океану річкова сітка густа, переважають великі ріки. На кордоні США і Канади розташована найбільша система озер у світі — Великі °3ера (загальна площа — 245,2 тис. км2), яку утворюють озера Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері й Онтаріо. Більша част на площі Великих озер належить США, решта — Канаді. На території регіону створено приблизно 45 національних па ків, де розвинутий екологічний туризм. Найвідоміші з НИХ Єллоустонський, Великий Каньйон, Йосемітський, Банф Джаспер, Секвоя, Еверглейдс, Вуд-Баффало та ін.

Згідно з історичними джерелами, люди прибули у Північну Америку з Азії ще ЗО тис. років тому, адже на місці Берингової протоки колись був суходіл. За 8 тис. років до н. е. вони розселилися по всій території. Можливо, що у VIII—IX ст. в Америці побували вікінги, але офіційно відкрив Америку X. Колумб у 1492 р. Назву континент отримав від імені відомого мореплавця Амеріго Веспучі, який, шукаючи біля берегів Америки шлях на Схід, дійшов висновку що Америка не є частиною Азії, як вважав X. Колумб.

Населення Північної Америки сформувалося внаслідок імміграційних процесів і представляє три великі раси. Корінне населення (індіанці, ескімоси) і деякі переселенці з Азії належать до монголоїдної раси; нащадки вихідців Європи — до європеоїдної раси; вихідці з Африки є негроїдами. Також на континенті проживають змішані расові групи — метиси, мулати тощо. Більшість мешканців регіону — нащадки іммігрантів з Європи, меншість — з Азії, що переселялися сюди протягом XVI—XIX ст., а також нащадки невільників-негрів, що були завезені до Америки у XVI—XVIII ст. Лише невелику групу утворюють аборигенні народи — індіанці, ескімоси, алеути.

США і Канада належать до найрозвинутіших країн світу і є учасницями «Великої сімки». їх економіка представлена різноманітними галузями машинобудування, потужним видобувним комплексом, високорозвинутим ПЕК, хімічною промисловістю, лісовиробничим комплексом, галузями легкої і харчової промисловості. У сільському господарстві важливу роль відіграють вирощування зернових деяких технічних культур. Країни регіону — найпотужніші світові виробники овочів та фруктів, а також є найбільшими у світі постачальниками різноманітних послуг, мають ультрасучасну невиробничу сферу і туристично-рекреаційний комплекс.

Країни Північної Америки є важливими суб’єктами політичної й економічної діяльності. Найрозвинутішим інтеграційним угрупованням на континенті є Північноамериканська зона вільної торгівлі (North American Free Traa^ Area — NAFTA), яку було створено у січні 1994 р. США, Ка надою і Мексикою. НАФТА є найбільшою у світі регіональноюзоною вільної торгівлі. Вона у 2004 р. налічувала понад 35 млн. населення, її сукупний ВНП становив 13,7 трлн. дол.

НАФТА має чітку організаційну структуру. Централь- ЯйМ її інститутом є Комісія з вільної торгівлі, ДО ЯКОЇ ВХОДЯТЬ представники на рівні міністрів торгівлі від трьох країн-учасниць. Ця комісія спостерігає за здійсненням і розробленням основних угод й допомагає вирішувати непорозуміння, контролює роботу більш ніж 30 комітетів і робочих груп НАФТА.

Країни-учасниці НАФТА зберігають національні митні

тарифи у торгівлі з країнами, що розвиваються, а у взаємній торгівлі після перехідного періоду в 10 років (у деяких випадках — 15 років) у цій економічній зоні відбуватиметься вільний товарообіг. Унаслідок реалізації угод усі тарифи і нетарифні бар’єри у торгівлі буде усунуто. Нині більшість місцевих торгових операцій здійснюються відповідно до норм НАФТА і Світової організації торгівлі (СТО). Однак у сфері торгівлі такого масштабу незмінно виникають спірні питання, і НАФТА виступає за вирішування суперечок державами, інтереси яких порушено, за допомогою комітетів і робочих груп НАФТА або інших консультативних органів.

Загалом інтеграційні процеси у НАФТА, порівняно з ЄС, характеризуються домінуванням США і слабкою взаємозалежністю економік Канади й Мексики тощо.