Найважливішим договором у комерційній діяльності підприємств на внутрішньому ринку є договір поставки товарів. Він є формою регулювання комерційних відносин між різними суб’єктами ринку, зокрема, між виробниками і торговельними підприємствами. Цей договір є найдоцільнішим тоді, коли необхідне тривале та систематичне постачання товарів суб’єктам підприємництва.

Порівняно з договором купівлі-продажу договір поставки має певні особливості, зокрема:

1) між моментом укладання і моментом реального виконання існує великий проміжок часу;

2) у момент укладання договору товар у постачальника (виробника) може бути ще не вироблений, тобто угода укладається під майбутній товар;

3) сторонами в договорі поставки можуть бути юридичні особи та громадяни-підприємці;

4) предметом поставки є товар, призначений для підприємницької або іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу може бути товар будь-якого призначення.

За договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) в обумовлений строк другій стороні — покупцеві товар, а покупець зобов´язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець (постачальник) передає товар покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Договір поставки укладається суб´єктами господарювання на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". Договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. У договорі поставки обов´язково обумовлюється: кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити. У разі відсутності цих умов у договорі він вважається неукладеним.

Правильне і вигідне для сторін узгодження в договорі зазначених вище умов є важливим і разом з тим складним комерційним завданням, що вимагає добрих знань конкретної практики та організації поставок товарів, особливостей поставок окремих видів товарів, пов’язаних з їх фізико-хімічними властивостями, а також знань цивільно-правових норм господарських взаємовідносин постачальників і покупців. Під час узгодження сторонам необхідно прагнути до максимально можливого усунення невигідних для себе організаційних, фінансових та інших умов. До цієї роботи окрім досвідчених комерційних працівників повинні залучатись юристи, фінансисти, економісти, маркетологи.

Залежно від характеру і змісту угоди договір поставки товарів має певну структуру (рис. 2.5).

Структура договору поставки

Рис. 2.5. Структура договору поставки

У вступі до договору поставки зазначаються: місце і дата укладення угоди; повне найменування сторін; прізвище осіб, уповноважених щодо укладання договору; найменування, номери і дати документів, на підставі яких особи уповноважені укласти угоду.

Предмет поставки. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін.

При визначенні предмета угоди зазначається повне найменування товару, його стисла характеристика, кількість, сума договору. Кількість товарів, що підлягає постачанню, визначається у договорі на підставі замовлення покупця. Кількість товарів відображається у відповідних одиницях виміру. Якщо в одному договорі передбачається поставка товарів різного асортименту, то до договору додається специфікація.

Специфікація — це невід’ємна складова договору поставки, у якій зазначається розгорнутий асортимент товарів, що підлягають постачанню. У специфікації зазначаються: найменування конкретного товару і його марки, розмірів, стандартів, технічних умов; кількість; ціна за одиницю товару; ціна партії; строки поставки.

Специфікація підписується повноважним представником продавця і покупця.

Ціна. Продавець відвантажує товар покупцю, як правило, за договірними цінами. Використовуються й ціни, затверджені виробником (постачальником) самостійно. Ціни на товари встановлюються у певній валюті на кожну одиницю конкретного товару, якщо представлено перелік найменувань продукції. В окремих випадках в ціну товару включається вартість тари, упаковки і маркування (наприклад, на галантерейні, парфюмерно-косметичні товари, взуття та ін.).

Строки і порядок поставки. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперервного постачання товарів споживачам.

Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

У разі, якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба).

Відносини з поставок мають, як правило, тривалий характер, тому важливим для цих відносин є питання про строк дії договору і періодичність поставок окремих партій товару. Дострокова поставка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково, покупець повинен прийняти, сплатити і зарахувати в рахунок кількості товарів, що підлягатимуть постачанню в наступному періоді.

Днем виконання постачальником зобов´язання з поставки товарів вважається дата здавання товарів органу транспорту або зв´язку при відвантаженні позаміському отримувачу, а при здаванні на складі отримувача або постачальника (виготівника) — дата приймального акту або розписки в отриманні товарів. За згодою сторін у договорі може бути передбачений інший момент виконання зобов’язання.

Кількість товарів, яка недопоставлена постачальником або невибрана покупцем в одному періоді поставки, підлягає вдоповненню (вибірки) у наступному періоді в межах строку дії договору.

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем. Договором може бути передбачений порядок поставки недоориманої покупцем у встановлений строк кількості товарів.

Поставка товарів постачальником здебільшого здійснюється:

• позаміським одержувача (покупцям) — шляхом відвантаження залізничним, водним, автомобільним, а в окремих випадках — повітряним транспортом;

• одноміським отримувачам — як правило, автомобільним транспортом або у порядку централізованої доставки або самовивезенням покупцем.

При доставці (вивезенні) товарів автомобільним транспортом вантаження товарів і розвантаження зворотньої тари здійснюється силами і засобами постачальника і за його рахунок, а розвантаження товарів і вантаження зворотньої тари на складі отримувача — силами і засобами одержувача і за його рахунок.

За необхідністю відвантаження товарів, а також централізована їх доставка можуть здійснюватись на основі графіків, узгоджених сторонами.

Товари відвантажуються отримувачу відповідно до мінімальних норм відвантаження. Мінімальною нормою відвантаження товарів є вагон або контейнер. За узгодженням сторін постачальник може відвантажувати товари на адресу покупця в кількості нижче мінімальної норми.

Поставлені без згоди покупця товари, не передбачені договором, або товари, поставлені з порушенням умов договору чи за відсутністю договору, якщо покупець (отримувач) відмовився від прийняття їх для використання, приймаються ним на відповідальне зберігання.

Тара й упаковка товарів повинні відповідати вимогам стандартів або технічних вимог. Виготівник (постачальник) може при поставці товарів застосовувати засоби пакетування, спеціалізовані контейнери та тару-обладнання, якщо це передбачено договором. Тара, пакувальні матеріали багатократного використання, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери, тара-обладнання підлягає поверненню виготівнику (постачальнику) чи підприємству-тароотримувачу.

Якість товарів, що поставляються. Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їхньої якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо зазначену документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитись від прийняття і оплати товарів, а якщо товари вже оплачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої суми.

У разі, якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться нижчого сорту, ніж було замовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

У разі, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов’язаний розпорядитися товарами у 10-денний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, — протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів.

Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Які передбачаються гарантії якості товарів та претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів? Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред´явлення постачальникові претензій у зв’язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством.

Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, — з дня роздрібного продажу товару, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Комплектність товарів, що поставляються. Товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.

Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов´язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у 20-денний строк після одержання вимоги або заміни комплектними виробами у той самий строк, якщо сторонами не погоджено інший строк.

Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі, якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

Умови платежу. У цьому розділі визначаються форми розрахунку, порядок платежів, валюта по розрахунках за товари. Ключовим моментом є визначення документа, на підставі якого здійснюватимуться платежі. Таким документом може бути рахунок-фактура, транспортна накладна, коносамент. Платежі за поставлені відповідно до договору товари можуть проводитись покупцем (отримувачем) при наданні не одного, а кількох документів, включаючи специфікації, сертифікат якості та ін.

У договорі визначається конкретна форма розрахунку. Розрахунки між суб´єктами підприємницької діяльності здійснюються, як правило, через банківські установи шляхом перерахування коштів з одного розрахункового рахунку на інший. Платежі переважно здійснюються після відвантаження товарів або одночасно з ними. У випадках, обумовлених умовами договору, може передбачатись попередня оплата. Валюта розрахунку обирається сторонами самостійно. Комерційні розрахунки зазвичай проводяться з допомогою таких платіжних документів, як чеки, акредитиви, платіжні доручення, платіжні вимоги та ін.

Форс-мажорні умови — це умови надзвичайного характеру (наприклад, стихійні лиха, пожежа, страйки, громадські правопорушення, воєнні дії, втручання з боку влади), коли та чи інша сторона не має можливості виконати свої зобов´язання за договором. Отже, сторони не несуть відповідальності при настанні форс-мажорних обставин.

Відповідальність сторін. Контрагенти угоди несуть матеріальну відповідальність за невиконання ними умов договору й у випадку його порушення зобов’язані відшкодувати збитки, що виникли з їхньої вини.

Обидві сторони повинні приймати всі необхідні заходи до виконання договірних відносин, а при їх порушенні застосовувати штрафні санкції.

У договорі може бути передбачено такі штрафи:

• за порушення продавцем строків поставки товарів;

• за недопоставку продукції;

• за поставку продавцем товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам та іншій документації;

• за поставку некомплектних товарів;

• за прострочення оплати покупцем поставлених йому товарів.

Конкретні розміри штрафних санкцій визначаються за узгодженням сторін і відображаються договорі.

При розробці цього розділу рекомендується керуватись Господарським і Цивільним кодексами України, Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про поставки товарів народного споживання.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред´явлені протягом б місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Передбачено, що за порушення умов зобов´язання щодо комплектності товарів стягується штраф у розмірі 20% вартості некомплектних товарів. За порушення строків виконання зобов´язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення , а за прострочення понад ЗО днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

У комерційній практиці має місце відшкодування втраченої вигоди у випадку розірвання договору тією чи іншою стороною. Точно і об’єктивно розрахувати втрачену вигоду досить складно. Тому на стадії складання договору сторони самостійно визначають її розмір у межах 2-5% вартості договору. Усі спори між сторонами розв’язуються шляхом домовленості, а у випадку неможливості їх розв’язання- господарським судом.

В кінці договору зазначаються юридичні і поштові адреси сторін, банківські реквізити. Документ оформляється у письмовій формі, як правило, у двох примірниках: 1-й примірник — для виготівника (продавця), 2-й примірник — для одержувача (покупця). Від кожної сторони договір підписує уповноважений представник, ставиться печатка. Договір вступає в силу з моменту його підписання.