Рельєф, клімат, води, ґрунти і зумовлені цими факторами рослинний і тваринний світ утворюють на території України різноманітні природні комплекси, або природні зони.

На території України виділяються три природні зони: мішаних лісів, лісостепова, степова.

Вузька смужка Південного берега Криму належить до середземноморських субтропіків.

Зона мішаних лісів (Українське Полісся) займає північну територію країни. Південна межа її проходить по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Червоноград — Рава-Руська — Шепетівка — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів.

Полісся займає 19 % території України. Рельєф тут в основному рівнинний. Долини річок слабковрізані і заболочені. Опадів випадає 550—700 мм/рік. Ґрунти переважно дерново-підзолисті. Великі площі на Поліссі вкриті хвойними і мішаними лісами, рослинністю лук і боліт; 37 % займають сільськогосподарські угіддя. Це основна зона вирощування картоплі, льону, хмелю.

Тваринний світ Полісся багатий і різноманітний. У лісах водяться дикі кабани, вовки, лисиці, барсуки, рисі5 куниці, лісові, тетеруки, глухарі тощо.

Загальний ландшафт зони різноманітний і мальовничий, що створює сприятливі умови для формування естетичних почуттів, виховання любові до рідного краю.

Лісостепова зона займає близько 34 % території України. Північна межа його збігається з південним краєм зони мішаних лісів, а південна — проходить по лінії Ананьев — Добровеличка — Кіровоград — Кременчук — Зміїв.

Поверхня зони розчленована глибокими долинами річок, ярами і балками. Опадів випадає 450—600 мм/рік. Ґрунти сірі лісові і чорноземи. Найбільш розповсюджені типи природної рослинності — листяні ліси і луко-степова рослинність. Багато земель (67 %) зайнято під сільськогосподарські угіддя. Це основна зона бурякосіяння, вирощування пшениці, садівництва.

З тварин тут водяться білки, куниці лісові, борсуки, лисиці, зайці, тхори, качки, гуси тощо.

Степова зона займає близько 40 % території України. Вона простяглася від південної межі Лісостепу до Кримських гір і берегів Чорного і Азовського, морів. Поверхня її в основному рівнинна, має загальне зниження до моря. Клімат степової зони найбільш континентальний. Опадів випадає від 450 мм/рік на півночі до 300 мм/рік на узбережжях морів.

Ґрунти в північній частині — чорноземи, у південній — каштанові і солончаки. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято 75 % території. Це основна зона вирощування озимої пшениці і кукурудзи, соняшника, баштанних культур. Внаслідок широкого господарського використання степова рослинність збереглася у природному стані у заповідниках.

Видовий склад тваринного світу у степовій зоні бідніший, ніж у лісостеповій. Найбільше тут гризунів (ховрахів, хом’яків, тушканчиків, бабаків). З птахів водяться жайворонки, степові орли, по долинах річок чаплі, кулики тощо.

Для зони середземноморських субтропіків, до якої належить Південний берег Криму, характерний гористий рельєф, клімат субтропічний. Річна кількість опадів становить 550—350 мм/рік. Ґрунтовий покрив різноманітний, поширені щебенюваті ґрунти. Рослинність Південного берега Криму багата і різноманітна. Тут ростуть теплолюбні рослини, вічнозелені дерева і кущі. Багата природа, теплий клімат, море сприяли перетворенню Південного берега Криму в один з найкращих курортних районів України і світу.

Знання природних зон допоможе вихователям зрозуміти закономірності розподілу рослинного і тваринного світу і краще зорієнтуватися у виборі найбільш цікавих об’єктів ознайомлення дошкільників з природою.