Вступ до економічної теорії

7.2. Інфраструктура реального сектору економіки

Біржа. Загальна характеристика

Серед багатьох елементів інфраструктури реальної економіки, які обслуговують ринки товарів і послуг, природних ресурсів і ринок праці, особливо важливим є інститут біржі. Термін "біржа", за однією версією, походить від латинського слова "Ьигза", що означає "шкіряний гаманець", за іншою - від імені першого біржовика голландського купця Уап ае Вигзе. Нас цікавить не стільки походження терміна, скільки те, чому так поширені біржі в ринковій економіці.

Біржі виникли давно. Ще у Стародавньому Римі відбувалися збори торгівців з метою обміну інформацією та укладання угод.

Особливо поширилися біржі (товарні) у ХУІ-ХУП ст., що пов´язано з Великими географічними відкриттями, зокрема відкриттям Америки. Це були часи розвитку бірж у Венеції, Генуї, Антверпені, Ліоні, Амстердамі, Бремені, Гамбурзі. Згодом центр біржової торгівлі перемістився до Англії. У XIX ст. розвиток виробництва призвів до виникнення широкої мережі бірж у Німеччині, США, Франції, Японії, Росії. Найбільші біржі стали центрами торгівлі міжнародного значення. У XX ст. центр біржової торгівлі перемістився до США, на які у 90-ті роки XX ст. припадало майже 80 угод з кожних 100.

За час тривалої еволюції сталися зміни у структурі бірж, яка, до того ж, відображає й специфіку країн, у яких вони функціонують. Отже, виникнення і розвиток інституту біржі пов´язані з розширенням ринкових відносин, зокрема зі зростанням торгівлі сировинними ресурсами і сільськогосподарськими товарами, а згодом і цінними паперами. Традиційна організація торгівлі -ярмарок - вже не могла задовольняти контрагентів ринку; на зміну йому й приходить біржа, як досконаліша форма торгівлі. Особливостями біржової торгівлі було те, що вона, на відміну від ярмарку, функціонує практично щоденно і, до того ж, торгує товарами з особливими рисами. Біржовим товарам властиві: масовість, взаємозамінюваність у межах своїх товарних груп, непередбачуваність коливання цін, що й зробило їх біржовими.

Специфіка цих товарів зумовила особливу увагу покупців і продавців до їхньої ціни, щоб вона відображала реальне співвідношення між попитом і пропозицією. Це міг забезпечити тільки високоцентралізований ринок, спроможний оперативно опрацьовувати велику кількість інформації. Таким інститутом і стала біржа, де стикаються попит і пропозиція.

Біржа -містке поняття. Під біржею розуміють передусім постійне місце, де регулярно й у визначений час відбувається торгівля певними товарами. Біржа - це торговельний посередник між покупцем та продавцем, і об´єднання фізичних та юридичних осіб (продавців, покупців і торгівців), які розробляють правила, що сприяють проведенню торговельних операцій. З економічного погляду, чи не найважливіша ознака біржі та, що вона є особливим механізмом ціноутворення. Експертним шляхом на біржі визначають так звану котирувальну ціну, яка є ціною рівноваги попиту і пропозиції певного товару. Цю операцію виконує виборний орган біржі - котирувальна комісія. Котирувальну ціну визначають на певний термін або дату, вона є орієнтиром для покупців і продавців під час укладення угод. Котирування цін - важливий інструмент регулювання ринку, а, отже, й управління господарським життям країни.

Інформацію про котирувальну ціну, як і про обсяги угод, передають для публікації. Гласність угод - важливий принцип діяльності біржі, прозорість процесу формування цін вигідна не тільки для учасників біржових торгів, але й для тих торговців, які укладають угоди поза біржею -для них інформація з біржі є надійним орієнтиром.

Отже, біржа - це вища форма ринку, організований і регульований ринок. Біржа - продукт саморозвитку ринку, вона доводить здатність ринкової системи до самоудосконалення і саморегулювання.

Особливістю біржі є те, що вона орієнтована на якийсь певний вид товару або групу товарів. Це масові стандартні товари. Зазвичай, сам товар на біржі відсутній, що тільки наголошує, що біржа є передусім засобом поєднання попиту і пропозиції й визначення ринкової ціни.

Щодо організаційно-правової форми, то біржі створюють як акціонерні товариства, головно, закритого типу. Здебільшого біржі - це недержавно-комерційні підприємства. Членами біржі можуть бути фізичні й юридичні особи, громадяни країни і негромадяни. Щоб стати членом біржі, потрібно виконати низку умов щодо стартового капіталу, пайових внесків тощо. Біржа має розгалужену систему управління: вищим органом управління є збори членів біржі, вищим виконавчим органом - біржоварада; функцію оперативного управління виконує правління або виконавча дирекція.

У сучасних умовах для координації діяльності біржі об´єднуються в різні асоціації і союзи. Наприклад, європейські товарні біржі об´єдналися в асоціацію, яка розробила типову документацію, зокрема форми контрактів. Національна асоціація біржових брокерів і дилерів у СІНА розробила єдину систему автоматичного котирування для фондової біржі.

Торгівля на біржі має ту особливість, що вона відбувається не безпосередньо між покупцями і продавцями, а через посередників. Ними є брокери, дилери і маклери.

Брокери - це чисті посередники, які працюють за гроші інвестора і як його агенти під час купівлі-продажу товарів (цінних паперів). За послуги вони отримують винагороду у вигляді комісійних.

Брокери об´єднані у брокерські фірми. За сучасних умов у деяких країнах брокерські компанії починають займатися і діяльністю, яка традиційно притаманна комерційним банкам.

Дилери - це посередники, які торгують на свій ризик, їхній заробіток - різниця ціни купівлі та продажу. Це дуже ризикований бізнес.

Маклери - це високваліфіковані працівники бірж, які регулюють порядок проведення торгів з активами.

Процедура продажу якогось товару на біржі виглядає приблизно так. Якщо ви бажаєте продати певний товар, який відповідає біржовим стандартам, то вам треба звернутися спочатку до брокерської контори, члена цієї біржі, зв´язатися з брокером, який прийме ваше замовлення і виконає низку пов´язаних з цим формальностей.

Усі біржові послуги оплачує клієнт. Ще до початку торговельної операції вам потрібно зробити так званий гарантійний внесок (до 10% можливої вартості всієї операції), який підтверджує ваше серйозне ставлення до справи (після закінчення угоди продажу внесок вам буде повернено). Тільки після цього ваша заявка буде передана безпосередньо на біржу, там через систему додаткових формальностей вона нарешті, потрапить у святая-святих біржі - так звану яму, де й відбувається торгівля.

Процедура в ямі виглядає досить незвично. Там постійний шум і гамір. Тому учасники торгів (брокери, дилери, маклери) користуються різнокольоровими картками, якими вони голосують "за", чи "проти", піднімаючи їх.

На біржі укладають угоди (письмово оформлені документи) з купівлі-продажу або поставки різних активів. Біржові операції відбуваються в таких напрямах: купівля-продаж реального товару; спекулятивні операції, пов´язані з перепродажем товару, якого часто ще навіть не має (він ще не вироблений, не видобутий, не вирощений) надання допоміжних послуг.

Біржові угоди

Розрізняють два типи біржових операцій: на реальний товар; угоди на термін. Якщо в першому випадку об´єктом біржової операції є реальний товар, а метою угоди - його купівля-продаж, то об´єктом

угоди на термін є не сам товар, а контракт, зобов´язання на поставку, іншими словами - титул власності на товар.

Біржова угода з реальним товаром може передбачати негайне його передання контрагентові або передання в майбутньому. У першому випадку права на товар передають під час укладання угоди, а оплату - протягом кількох (двох-трьох) днів. Угода на термін (передання товару в майбутньому) передбачає доставку товару в обумовлений угодою час, але за ціною, яка зафіксована в угоді на день укладення угоди. У цей час продавець товару зобов´язаний подати товар на

Ринкова інфраструктура

передбачений біржею склад, після цього він отримує юридичний документ, що засвідчує виконання контракту. Цей документ зберігається, як звичайно, у банку до закінчення обумовленого в контракті терміну, і після того, як покупець оплатить товар, перелається йому.

У сучасних умовах масовими стали угоди на термін (термінові угоди). Розрізняють такі їх види: форвардні; ф´ючерсні; опціонні.

Форвардні угоди - це угоди, метою яких є реальна купівля чи продаж товару (активу), вони є своєрідним засобом страхування (геджування) постачальника від можливих непередбачених несприятливих умов у майбутньому. За традицією - це позабіржові угоди, угоди без офіційного гаранта (біржі). Ці угоди передбачають твердо обумовлені умови щодо ціни, термінів оплати і поставки товару. Предметом угоди можуть бути товари, акції, облігації, валюта. У форвардній угоді беруть участь дві особи: покупець і продавець.

Ф´ючерсна угода - це контракт на майбутню поставку певного товару (активу) за попередньо узгодженою ціною. Ця угода, мабуть, не буде реалізована. Об´єктом угоди тут є сам контракт, тобто право власності на товар. Ф´ючерсна угода - це завжди біржова угода, гарантом виконання якої є сама біржа. (У цьому й полягає одна з відмінностей ф´ючерсної угоди від форвардної). Тому ф´ючерсні угоди високоліквідні. Вони дають змогу страхуватися від процентного ризику.

Опціон - це торгівля попередніми контрактами. Опціонний контракт забезпечує право купівлі (опціон покупця) або продажу (опціон продавця) певного товару або активу за визначеною ціною, яку називають виконавчою ціною, або укладеною протягом певного часу. Правда, це право може й не бути реалізоване. Цей фінансовий інструмент, як і ф´ючерси, дає змогу інвесторам зменшити процентний ризик і є формою страхування від нього. Тому покупці повинні платити певну ціну за опціонні контракти, яку називають премією, або застрахованим внеском. Предметом опціонного контракту є, як звичайно, цінні папери. Опціонні контракти також ліквідні й прибуткові.

Отже, біржа - це організація, яка, по-перше^ полегшує і впорядковує ринкові відносини; по-друге, "пов´язує між собою господарство різних регіонів країни" ´(формує єдиний національний ринок); по-третє, полегшує м виробниче і міжгалузеве переливання капіталу, впливаючи цим на структуру економіки; по-четверте, є важливим індикатором стану і розвитку економіки.

Розрізняють різні види бірж: товарні, фондові, товарно-сировинні, валютні, біржі праці. Отже, біржа - це елемент інфраструктури, який забезпечує всі ринки.

Докладніше розгляньмо два види біржі: товарну і фондову.

Товарна біржа

Товарна біржа - це оптовий товарний ринок. З організаційно-правового погляду товарна біржа - це об´єднання (асоціація) продавців, покупців і торговців-посередників з метою впорядкування торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торговельних угод та операцій. Членами товарної біржі можуть бути посередницькі (брокерські, торговельні) організації, виробничі фірми, банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, тобто юридичні та фізичні особи. Вони, згідно з визначеними біржовими правилами, укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що формуються безпосередньо в ході торгівлі, залежно від співвідношення попиту і пропозиції. Члени біржі мають вигоду від участі в торгах.

На початку 90-х років XX ст. у розвинених країнах кількість товарних бірж сягала майже 50. їхній загальний оборот перевищував 10 трлн доларів, що становило 25% їхнього ВНП.

В Україні перші товарні біржі з´явилися у XIX ст.: 1834 р. - у Кременчуці, 1865 р. - у Києві. Товарні біржі відновлені в незалежній Україні; вони функціонують на підставі Закону України "Про товарну біржу".

Товарна біржа на ринку виконує такі функції:

  • збалансовує попит і пропозицію;
  • упорядковує та уніфіковує ринок товарних і сировинних ресурсів;
  • стимулює розвиток ринку;
  • є економічним індикатором.

У розвинених країнах товарні біржі функціонують як неприбуткові асоціації, звільнені від корпоративного прибуткового податку. Статтями доходу товарних бірж є:

  • засновницькі та пайові внески і відрахування організацій, членів біржі;
  • доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям;
  • інші надходження.

Товарні біржі можна класифікувати за різними критеріями:

За об´єктом, який продають, їх поділяються на:

- універсальні - тут продають різні товари;

- спеціалізовані - тут реалізовують окремі товари або їх групи,

За суб´єктами створення:

- засновані державними установами; -засновані вільними підприємцями.

Біржовий товар має відповідати таким вимогам:

  • бути масовим;
  • його кількість можна визначити в натуральних одиницях вимірювання (м3, штуках, вагонах, тоннах);
  • відповідати вимогам базового сорту як єдиної міри.

За базовий сорт беруть найпоширеніший вид продукції цього ринку. Зокрема в США, тверда червона озима пшениця є базовою щодо інших видів.

Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна купити і продати, тобто він є цілком ліквідним. Він може багато разів переходити з рук до рук, перш ніж потрапить до споживача, оскільки на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього (угода, контракт).

На сучасних товарних біржах торгують сільськогосподарською продукцією (зерно, м´ясо, бавовна тощо); металом (чавун, сталь, алюміній тощо), енергоносіями (вугілля, нафта та ін.). Товарів широкого вжитку на західних товарних біржах не продають.