Цивільне право України. т.1

§ 5. Дії (результати робіт, послуги) як об´єкти цивільних прав

Об’єктами цивільних прав є також дії суб’єктів цивільного права. Такими об’єктами можуть бути тільки правомірні дії, тому що правопорушення (наприклад, заподіяння шкоди) лежить за межами правомірної поведінки і є підставою для виникнення права потерпілого на відшкодування шкоди, захист або самозахист порушеного права. Не є об’єктами цивільних прав також правомірні дії суто юридичного характеру, які визнаються правочинами.

Дії, які є об’єктами цивільних прав, поділяються на дві групи. Першу з них складають ті, внаслідок яких створюється нова річ або відновлюються чи поліпшуються властивості існуючих речей. Об’єктом цивільних прав у цьому разі є результати робіт. Наприклад, за договором підряду підрядник може бути зобов’язаний виготовити на замовлення столярні вироби, меблі, ювелірні прикраси, пошити одяг, взуття або відремонтувати будинок, телевізор, годинник тощо. У одних випадках уповноважену особу цікавить тільки результат дій зобов’язаної особи і не цікавить особа виконавця. Так, за договором будівельного підряду окремі види робіт можуть бути виконані субпідрядниками. У других випадках уповноважену особу цікавить виконання роботи особисто зобов’язаним (наприклад, замовлення пошити одяг у відомого модельєра). У всіх наведених прикладах уповноважену особу цікавить не робота взагалі, а її кінцевий результат. Це дозволяє відрізняти результати робіт як об’єкти цивільних прав і відносини, пов’язані з виконанням робіт у трудовому праві. Якщо у вказаному праві предметом регулювання є трудова діяльність, то у цивільному праві виконавець робіт сам організує свою працю і відповідає, як правило, тільки за її кінцевий результат. Тому, якщо досягнення такого результату стало неможливим без вини сторін або результат роботи (наприклад, предмет договору підряду) був випадково знищений, посередник не має права вимагати плату за виконану роботу ( ст. 855 ЦК).

Таким чином, результат роботи для визнання його об’єктом цивільних прав має бути матеріалізований у створених, відремонтованих, поліпшених, відреставрованих тощо речах, також повинен відокремлюватися від самої дії суб’єкта по його утворенню та бути здатним до передачі його уповноваженій особі (замовнику тощо). Дана ознака дозволяє відрізняти результати робіт від другого різновиду дій як об’єктів цивільних прав - послуг.

Послуги - це дії суб’єктів цивільного права, внаслідок здійснення яких задовольняються відповідні потреби інших осіб. Вони також характеризуються наявністю певного кінцевого результату, але останній завжди є немайновим. У деяких випадках цей результат наявний (наприклад, завантаження вантажу, перевезення пасажирів), у інших - ні. Послуги можуть також полягати у діях, результати яких виявити не завжди можливо (наприклад, послуги няні-виховательки, репетитора тощо). Крім цього, суспільна корисність дій може полягати у них самих, незалежно від їх результату. Наприклад, консультація фахівця є корисною як така, незалежно від використання отриманої інформації у майбутньому. Зокрема, консультації та інші послуги адвоката незалежно від використання його порад особою, котрій вони надавалась, і кінцевого результату його професійної діяльності, визнаються об’єктом цивільного права. Таке ж значення мають інформаційні, розважальні, консультаційні, просвітянські та інші послуги.

Послуги доцільно поділяти на три групи: фактичні, юридичні та змішані. Для послуг першої групи характерним є те, що уповноважена особа зацікавлена у здійсненні зобов’язаною особою конкретних фактичних дій (наприклад, перевезенні вантажу - ст. 909 ЦК; зберіганні майна - ст. 936 ЦК тощо). Другу групу послуг складають дії зобов’язаної особи, що мають правовий характер (наприклад, дії повіреного - ст. 1000 ЦК або комісіонера — ст. 1011 ЦК). Чинне законодавство України передбачає також випадки, коли правового значення набувають дії зобов’язаної особи як юридичного, так і фактичного характеру (змішані послуги). Наприклад, за договором транспортного експедирування експедитор зобов’язується не тільки супроводжувати вантаж, перевіряти його кількість та стан (фактичні дії), а й оформляти відповідні документи, сплачувати мито, збори і витрати, покладені на клієнта, тощо (юридичні дії) - ст. 929 ЦК.