Цивільне право України. т.1

§ 7. Представництво при здійсненні майнових авторських та суміжних прав

Особи, які займаються творчою діяльністю, можуть здійснювати свої виключні права щодо творів науки, літератури та мистецтва самостійно. Але часто вони стикаються з певними складнощами, пов’язаними з необхідністю пошуку можливих користувачів, узгодженням умов ліцензійних договорів, здійсненням контролю за виплатою винагороди великою кількістю користувачів. Ці особи потребують юридичної та іншої спеціальної допомоги у процесі захисту своїх порушених прав. Для скорішого та кваліфікованого вирішення цих проблем суб’єкти інтелектуальних прав можуть звернутися до фахівців, що спеціалізуються у сфері охорони інтелектуальної власності. Відносини між суб’єктами авторських або суміжних прав та зазначеними фахівцями є представницькими. Причому, з боку останніх можуть виступати як окремі фізичні особи, так і організації, що спеціально створюються для надання послуг правовласникам та управління майновими правами щодо інтелектуальної власності. Правовою основою представництва у сфері реалізації авторських та суміжних прав є норми розділу четвертого Закону. Згідно із ст. 45 Закону управління майновими правами правовласники можуть здійснювати через свого повіреного або через організацію колективного управління. Доручення повіреному на управління майновими правами оформлюється шляхом укладання договору доручення. На його підставі повірена особа розпоряджається майновими правами щодо інтелектуального продукту в межах повноважень, переданих їй суб’єктом авторського права або суміжних прав.

Для захисту своїх інтересів суб’єкти авторського права або суміжних прав можуть створювати юридичні особи - організації колективного управління з наступною передачею їм повноважень щодо управління майновими правами певних категорій суб’єктів або різних суб’єктів авторського права і суміжних прав. Інформацію про існуючі організації та про їх діяльність можна отримати у Держдепартаменті інтелектуальної власності, який здійснює їх облік. Управління правами авторів здійснюють також державні організації, установчі документи яких передбачають такі функції. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб’єктами авторського права або суміжних прав на основі договору доручення (глава 68 ЦК) або договору про управління майновими правами (глава 70 ЦК). На підставі повноважень, які визначені змістом цих договорів, повірені особи або управителі можуть виконувати наступні дії щодо управління правами авторів та суб’єктів суміжних прав:

- укладати ліцензійні угоди з третіми особами на невиключне використання творів, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення;

- здійснювати збирання винагороди на умовах укладених договорів для наступної передачі її носіям виключних прав;

- контролювати дотримання ліцензійних договорів та розглядати претензії правовласників до користувачів;

- збирати необхідну для розподілу винагороди інформацію про користувачів, обсяг використання творів і об’єктів суміжних прав, а також одержаний у результаті прибуток, коли таке використання можливе згідно з законом без дозволу правовласників, але з виплатою їм винагороди.

Крім цього, організації колективного управління можуть укладати з аналогічними іноземними організаціями договори про взаємне представництво інтересів та управління авторськими правами іноземних громадян на території України та українських суб’єктів авторського права або суміжних прав за кордоном.

Будь-які представники авторів чи суб’єктів суміжних прав або управителі мають діяти тільки в інтересах останніх у межах наданих повноважень. А організаціям колективного управління прямо заборонено використання об’єктів авторського права або суміжних прав, доручених їм для управління, на свою користь, та здійснення будь-якої комерційної діяльності.

Функції, що виконують зазначені організації, є корисними не тільки носіям авторських або суміжних прав, а й користувачам. Діяльність таких організацій позбавляє останніх клопоту щодо пошуку всіх правовласників, узгодження з ними порядку та вартості використання, а також надає можливість доступу до інформації про об’єкти, передані для використання.