Конституційне право України

7.2. Поняття громадянства

Права особи значною мірою залежать від того, є вона громадянином держави чи ні. Під громадянством потрібно розуміти постійний правовий зв´язок особи та держави, що проявляються в їхніх взаємних правах і обов´язках. Такий зв´язок виникає, зазвичай, з народженням людини та зберігається протягом усього її життя.

Інститут громадянства історично виник у процесі буржуазних революцій під упливом ідей природного та невідчужуваного права. Він прийшов на зміну інституту підданства, що за умов феодального абсолютизму з його поділом на суспільні стани та нерівності їхніх прав символізував повну залежність людини від монарха, що проявлялося в її обов´язку перебувати "під данню" та повністю виконувати волю свого пана.

У сучасних умовах термін "підданство" застосовується лише в монархічних державах і, зазвичай, суто символічно, та нічим не відрізняється від терміна "громадянство". Більше того, в конституціях багатьох країн, які за формою правління є монархіями (Іспанія, Бельгія, Нідерланди та ін.), замість терміна "підданство" вживається термін "громадянство".

З XVIII ст., коли держава визнала людину вільним і рівноправним учасником суспільних відносин, активним учасником здійснення суверенної влади держави, термін "громадянство" набуває поширення. Уперше він був проголошений французькою революцією в Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

Наявність громадянства (підданства) надає особі весь об´єм прав і обов´язків, які передбачені конституцією та законодавством певної держави. Саме цим відрізняється статус громадянина (підданного) від правового статусу іноземців і осіб без громадянства, які, на відміну від громадян, суттєво обмежені в правах та свободах.

Формування інституту громадянства в незалежній Україні почалося з Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 р., яка містила окремий розділ про громадянство. Питання, пов´язані з громадянством України, вирішуються на основі Конституції України, Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 р., які ввібрали в себе міжнародно-правові норми з питань громадянства, зафіксованих у міжнародних актах універсального та спеціального характеру. Зокрема й у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини (1948 р.), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (1966 р.), Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1979 р.), Конвенції про права дитини (1989 р.), Гаазькій конвенції щодо врегулювання окремих питань, пов´язаних з колізією законів про громадянство (1930 р.), Конвенції Ради Європи про скорочення випадків множинного громадянства (1963 р.), Європейській конвенції про громадянство (1997 р.) та ін.

Отже, громадянство - правовий зв´язок між фізичною особою та Україною, що проявляються в їхніх взаємних правах і обов´язках.