Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов´язання

8.2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою

У цивільному праві особи віком від 14 до 18 років визнаються деліктоздатними, тобто здатними нести цивільно-правову відповідальність. Отже, неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах (ч. 1 ст. 1179 ЦК України).

Самостійний дохід неповнолітнього може складатися із заробітної плати, доходу від підприємницької діяльності, відсотків від акцій тощо. Власним майном такої особи є кошти, внесені до кредитних установ на її ім´я, подароване, успадковане або будь-яке інше майно, яким неповнолітній володіє на законних підставах.

Однак особи віком від 14 до 18 років не завжди мають майно і доходи, на які може бути звернено стягнення для відшкодування завданої шкоди. Тому у випадку відсутності в неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їх вини. Так само, якщо неповнолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад повинен відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини (ч. 2 ст. 1179 ЦК України).

Така відповідальність батьків має характер субсидіарної (додаткової) відповідальності. Потерпілий спочатку пред´являє вимогу про відшкодування завданої шкоди до основного боржника - неповнолітньої особи, яка завдала шкоду, а у разі незадоволення нею вимог повністю або частково - до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього.

Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього віком від 14 до 18 років покладається на обох батьків за принципом рівної часткової (дольової) відповідальності.

Якщо шкода завдана спільними діями декількох неповнолітніх, має місце два види відповідальності:

- дольова відповідальність самих неповнолітніх;

- субсидіарна - їх батьків, піклувальників.

Що стосується відповідальності неповнолітніх у разі заподіяння шкоди їх спільними діями, то розмір (частка) відшкодування кожної особи встановлюється за домовленістю між ними або за рішенням суду (ч. 1 ст. 1182 ЦК України).

У випадку завдання шкоди декількома особами, одна з яких перебуває під наглядом закладу, який здійснює щодо неї функції піклувальника, то цей заклад відшкодовує завдану шкоду в частці, яка визначається за рішенням суду (ч. 2 ст. 1182 ЦК України).

Якщо шкода завдана неповнолітнім як з вини його батьків (усиновлювачів), піклувальників, так і з вини навчальних, виховних чи лікувальних закладів, то застосовується принцип часткової (дольової) відповідальності фізичних та юридичних осіб залежно від ступеня вини кожного.

Обов´язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється теля досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (ч. З ст. 1179 ЦК України).

Оскільки батьки (усиновлювачі) чи піклувальники несуть відповідальність за власну неправомірну винну поведінку, то вони не можуть вимагати від своїх дітей повернення сплачених ними коштів, навіть коли їх діти на цей час досягли 18 років.