Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов´язання

8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав

Позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 Сімейного кодексу України тягне за собою надзвичайні наслідки - повністю скасовуються права фізичної особи як батька (матері). Особи, позбавлені батьківських прав, втрачають права батьків: як особисті немайнові (наприклад, право на особисте виховання дитини, на визначення місця проживання дитини), так і майнові (наприклад, право на утримання від дитини, право на спадкування).

Разом з тим, за такими особами зберігаються деякі обов´язки. Зокрема, відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу України, вони повинні надавати дитині матеріального утримання; відповідно до ст. 1183 ЦК України - зобов´язані відшкодувати шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми.

Здебільшого цивільне правопорушення, скоєне неповнолітньою особою, є наслідком неналежного сімейного виховання, коли батьки взагалі не займалися вихованням дитини або не здійснювали за нею належного нагляду, тобто вина батьків полягає в неналежному вихованні, результатом якого стало протиправне заподіяння шкоди іншим особам.

Зміст відповідальності батьків, позбавлених батьківських прав за шкоду, завдану їх неповнолітньою дитиною, визначається аналогічно до змісту відповідальності батьків, які не втратили свого батьківського статусу.

Для притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, немає значення, чи дитина малолітня або неповнолітня, перебуває під опікою або піклуванням, передана в іншу сім´ю на виховання або ні.

Однак особи, позбавлені батьківських прав, не нестимуть відповідальності, якщо доведуть, що нанесена шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов´язків (ст. 1183 ЦК України).

Отже, вирішуючи питання про притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, до відповідальності за шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми, потрібно встановити наявність вини батьків та причинний зв´язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою.

Відповідальність за шкоду, завдану дитиною, покладається на батьків протягом трьох років після позбавлення батьківських прав від дня набрання законної сили рішення суду про позбавлення батьківських прав.

Особи, які позбавлені батьківських прав, притягуються до відповідальності за власну вину, тому при виконанні ними обов´язку з відшкодування шкоди вони не набувають права регресної вимоги до своєї дитини як до безпосереднього заподіювача шкоди.