Етика

6.3. Етика Джона Локка

На відміну від етичного раціоналізму Гоббса, етика Локка базується на ідеї сенсуалізму. В основу моралі покладено, на його думку, "добрі почуття" природної людини. На цій підставі, вважає Локк, із розвитком держави стосунки між людьми неодмінно будуть удосконалюватися. Функції держави щодо громадян — моральне виховання. Справді моральною є держава, Що регулює стосунки, стримуючи егоїстичні пристрасті. А отже, Держава є гарантом свободи своїх громадян. У "Педагогічних творах" велика увага приділена практичним моральним настановам. Доброчесність характеризується як "істинне поняття про бога, гуманність та правдивість", мудрість — як "уміле і передбачливе ведення своїх справ у цьому світі", як "продукт сполучення доброго природного характеру, діяльного розуму і досві-ду" [6, с 169]. При вивченні витоків моральних почуттів у праці "Дослідження про розум людини" Локк доходить висновку про існування "внутрішнього досвіду". Його джерело — враження від сприймання та переживання зовнішнього світу та одночасно рефлексія над власними почуттями і думками. У рефлексивному досвіді враження зовнішнього світу відображаються опосередковано, оскільки у ньому можуть міститися ідеї, відсутні у зовнішньому досвіді.

Заперечуючи існування у людини вроджених моральних ідей, Локк висловив думку щодо можливості існування "еро дженої здібності" до моральної взаємодії людини з іншими.

При дослідженні засобів виховного впливу він говорить про такі суспільні феномени, як релігія, закони та громадська думка. Особлива увага звернена на вплив середовища, зокрема сім´ї, у моральному вихованні. Основними доброчесностями людини Локк вважав доброзичливість, гуманне поводження з іншими, правдивість, милосердя. Ці якості не закладені у природі людини, а є наслідком усвідомленої потреби дотримуватися певних правил, без яких суспільство просто не могло б існувати. Важливо також, що Локк виводив джерела моралі із досвіду, а не розглядав їх як навіяні вищою силою. Він наголошував, що всі "матеріали" для мислення людина отримує з досвіду і що "нічого немає у розумі, чого раніше не було б у відчуттях". Із досвіду, з відчуттів люди отримують уявлення та ідеї про морально добре і погане, а також про шляхи уникання поганого. Із спостережень над владою розуму, здатного підпорядковувати вчинки, робиться важливий висновок щодо свободи волі людини. Правда, уЛокка це негативний висновок, оскільки, на думку філософа, воля опосередкована рядом попередніх впливів на людину. Характеризуючи вклад Локка в етичну теорію, П. Кропоткін пише: "Локк висловив у ясних словах основи природничо-наукового пізнання світу у такій важливій галузі цього пізнання, як моральна" [4, с 138]. Уся наступна етична теорія (кантівська метафізика, утилітаризм, позитивізм, матеріалізм) виходила з ідей Локка.