Відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦКУ,

«1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов´язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов´язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.»

Положення ч. 4 ст. 715 ЦКУ щодо одночасного переходу права влас-ності після виконання зобов´язань щодо передання майна обома сторонами слід застосовувати з урахуванням особливих правил щодо моменту ви-никнення права власності на земельну ділянку (ст. 125 ЗКУ, п. З розділу II Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI).

До відносин міни, у т. ч. земельних ділянок (на інше майно), а також міни земельними ділянками (одних ділянок на інші) «застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов´язання» (ст. 716 ЦКУ). Опис правового регулювання відносин купівлі-продажу земельних ділянок див. вище.