Земельне право України

2.6. Спадкування

Відносини спадкування врегульовані Книгою шостою ЦКУ «Спадкове право». Згідно зі ст. 1216 ЦКУ,

«1. Спадкуванням є перехід прав та обов´язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).»

Таке визначення усталилося і в цивільному законодавстві, і у правовій доктрині. Тому формулювання ст. 131 ЗКУ, де спадкування назване «угодою», видається некоректним. Цілком очевидно, що говорити про «істотні умови» та письмову нотаріальну форму (ст. 132 ЗКУ) спадкування неправильно. Таким чином, видається, що вимоги ст. 132 ЗКУ не можуть поширюватися на спадкування. Не можна вважати також, що ці вимоги стосуються заповіту.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Обидва види спадкування детально врегульовані ЦКУ.

Підставою для реєстрації права власності на землю при спадкуванні є свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусами. Підстави та порядок видачі таких свідоцтв регламентуються ЗУ «Про нотаріат» (Глава 7, ст. ст. 66-69), а також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Мін´юсту України від 03.03.2004 № 20/5 (Розділ 22, насамперед, п. п. 216, 217).

Хоча в спадкоємців право власності на земельну ділянку виникає лише з моменту реєстрації права власності на землю (ст. 125 ЗКУ), держава також не може вважати земельну ділянку своєю, оскільки законодавство передбачає спеціальну процедуру визнання спадщини відумерлою у судовому порядку, причому заява про визнання спадщини відумерлою подається лише по спливу одного року з часу відкриття спадщини (ст. 1277 ЦКУ). Таким чином, після смерті спадкодавця до моменту реєстрації спадкоємцем права власності на земельну ділянку земельна ділянка має невизначений правовий режим, є нібито «нічийною». Невизначеними також є і зобов´язання щодо сплати земельного податку.

В Україні починає складатися судова практика визнання земельних ділянок відумерлою спадщиною. На даний час оформити право комунальної власності, у яку переходять земельні ділянки, що є відумерлою спадщиною, державним актом неможливо через відсутність його форми. Між тим, як видається, право комунальної власності має виникати на підставі рішення суду незалежно від його оформлення державним актом безпосередньо на підставі закону. Рішення суду має бути підставою для реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку.

Таким чином, при визнанні спадщини відумерлою земельні ділянки переходять у комунальну власність ще до того, як відбудеться розмежування земель державної та комунальної власності.