Земельне право України

2.3. Правовий режим орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як вже зазначалося, невиправдано підпорядкована режиму загальнодержавного податку і характеризується однаковим порядком і строками внесення, а також режимом відповідальності за невнесення із земельним податком (п. 288.7 ст. 288 ПКУ). Розмір орендної плати визначається у договорі оренди, втім, встановлені його граничні межі (п. п. 288.1-288-6 ст. 288 ПКУ) і правило про виключно грошову форму (ст. 22 ЗУ «Про оренду землі). Наказом Державної податкової адміністрації від 20.12.2005 № 588 затверджено форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Істотні особливості обчислення орендної плати встановлені ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»:

«Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду інвестору-забудовнику на період будівництва і до введення об´єктів містобудування в експлуатацію, але не більше ніж на три роки, встановлюється:

  • для земель під об´єктами загального користування (вулицями, скверами, парками, площами тощо) та соціально-побутового призначення (дитячими садками, яслами, школами тощо) -1 гривня незалежно від площі;
  • для земель під іншими об´єктами - 0,03 відсотка їх нормативної грошової оцінки.»

Відповідальність за несплату орендної плати настає на тих самих підставах, як і за несплату земельного податку. Крім того, п.«д» ст. 141 ЗКУ, ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», ст. 782 ЦКУ передбачають право орендодавця на розірвання договору шляхом відмови від нього у разі несплати наймачем орендної плати протягом трьох місяців поспіль.