Земельне право України

2. Зміст охорони земель

Зміст охорони земель визначається ст. 164 ЗКУ: «1. Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

Ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.»

ЗУ «Про охорону земель» не оперує поняттям «зміст охорони земель», а натомість, вживає поняття «система заходів у галузі охорони земель», що виділяються зовсім за іншими критеріями (ст. 22):

«Система заходів у галузі охорони земель включає:

  • державну комплексну систему спостережень;
  • розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель;
  • створення екологічної мережі;
  • здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;
  • економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів.

Звертає на себе увагу, що обидві класифікації (ЗКУ та ЗУ «Про охорону земель») регулятивного значення не мають. Вони були б більш доречними у підручнику, ніж в законі.

Розглянемо окремі складові охорони земель відповідно до класифікації, наведеної у ЗКУ.