Земельне право України

5. Правовий режим земель зв´язку

Поняття земель зв´язку визначене ч. 1 ст. 75 ЗКУ:

«1. До земель зв´язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку.»

Землі зв´язку займають 5,2 тис. га.

Ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про телекомунікації» визначає поняття земель телекомунікацій - складової земель зв´язку:

«1. До земель телекомунікацій як складової частини земель зв’язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб´єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій.»

Із наведеного положення можна зробити висновок, що терміни «землі зв’язку» та «землі телекомунікацій» насправді співвідносяться не як ціле і частина, а, по суті, є синонімами.

Розміри та конфігурація земельних ділянок для потреб зв´язку визначаються СН 461-74 «Норми відведення земель для ліній зв´язку», а також ДБН Д.2.2-34—99 «Споруди зв´язку, телебачення та радіомовлення», що опосередковано регулюють питання надання земельних ділянок для об´єктів зв´язку.

Ч. З ст. 75 ЗКУ, ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про телекомунікації» передбачають встановлення охоронних зон навколо об´єктів зв´язку (ліній електрозв´язку та випромінюючих споруд електрозв´язку). Охоронні зони навколо земель зв´язку, їх розміри та правовий режим передбачені Правилами охорони ліній електрозв´язку, що затверджені ПКМ від 29.01.1996 № 135. Правила передбачають влаштування охоронних зон з особливими режимами землекористування розміром від 2 метрів до 0,25 милі від крайніх проводів або траси.