Земельне право України

2.4. Вільний рух капіталу

Важливою складовою законодавства ЄС є законодавство, що регулює вільний рух капіталів (за класифікацією SCADPlus, підрозділ «Єдиний ринок капіталу» розділу «Внутрішній ринок»). Принцип т. зв.вільного руху капіталу закріплено ст. 67 Угоди про створення Європейських Співтовариств. Відповідно до Розділу 4 acquis communitaire, присвяченому вільному переміщенню капіталів, будь-які обмеження на вільне переміщення капіталів поміж країнами-членами (і в багатьох випадках з країнами не-членами ЄС) забороняються . Винятки можуть встановлюватися у виключних випадках Комісією за спеціальною процедурою.

Основу законодавства про вільний рух капіталів складає Директива Ради 88/361/ЄЕС від 24.06.1988 щодо імплементації статті 67 Угоди. Інвестиції в нерухомість прямо названо рухом капіталу в Додатку 1 до Директиви.

Вільний рух капіталів несумісний із обмеженнями на придбання земельних ділянок іноземними юридичними або фізичними особами. Допускаються лише обмеження, які поширюються також на громадян тієї країни, яка їх застосовує, та зареєстровані в цій країні компанії, а не лише на ті, що походять з інших країн ЄС .

У країнах, що стали членами ЄС пізніше, як правило, вводяться тимчасові обмеження на володіння сільськогосподарськими землями для іноземців (в тому числі для громадян держав - членів ЄС). Таке юридичне обмеження спрямоване на запобігання спекуляції сільськогосподарськими землями у державах - нових членах ЄС . Проте можливість встановлення таких обмежень є тимчасовою поступкою відповідним країнам, результатом складних переговорів.

Таким чином, набуття Україною членства в ЄС потребуватиме скасування обмежень, встановлених ст. ст.. 81, 82 ЗКУ щодо можливості використання земель на праві власності іноземними фізичними та юридичними особами, не кажучи вже про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Останній є несумісний не лише із принципом вільного руху капіталів, але і з Конституцією України (запровадивши мораторій, держава фактично позбавила права власності на земельні ділянки мільйони селян).

Слід зазначити, що п. 36 Заходів щодо виконання у 2007 році Плану дій Україна - ЄС було передбачено скасування обмежень, встановлених ст. 82 ЗКУ «на володіння земельними ділянками несільськогосподарського призначення українськими юридичними особами з часткою іноземного капіталу, включаючи ті, в яких іноземний капітал становить 100 відсотків». На жаль, відповідні зміни до названих статей внесені не були.

Вважаємо, що ст. 82 ЗКУ потребує корегування у будь-якому випадку. Конструкція статті, яка запроваджує у земельне законодавство якесь автономне (від положень цивільного та господарського законодавства), своєрідне розуміння «національності» юридичної особи, є вкрай невдалою.