Історія вчень про право і державу

§ 2. Теорія всесвітньої монархії А. Данте

Першим, хто серед мислителів виступив на захист незалежності королівської влади від папства, був великий поет Середніх віків Данте Аліг´єрі (1265—1321). У своєму творі «Про монархію» він доводив необхідність всесвітньої монархії, походження монархії від Бога, а не від папи.

Мета людського роду, за Данте, — загальний мир (concordia — гармонія, мир). Це і є справа всесвітньої монархії. Основні докази, що він приводить на її користь, такі: єдина мета вимагає одного управляючого начала. Якщо людський рід має одну мету, то він повинен керуватися одним монархом. Як єдиний Бог володарює у Всесвіті, так і рід людський повинен бути влаштований за таким зразком. Суперечки між окремими князями повинні вирішуватись вищим суддею-імператором. У світі повинна панувати правда, а вона найкраще вводиться всесвітнім монархом, тому що йому нічого бажати для себе. У монархії правитель існує для громадян, а не громадяни для монарха. Всесвітній монарх видає закони для всього людства, окремі ж князі застосовують ці закони згідно з особливостями своїх країн. Єдність є взагалі вище благо. Згода — добро. Але згода знов-таки вимагає єдиної направляючої волі, тобто влади єдиного монарха. Так обґрунтовував теорію всесвітньої монархії Данте.

У другій частині свого твору Данте підкріплює свою теорію історією «всесвітнього панування» Римської імперії. У перемогах римлян ясно видна, вважає він, рука Провидіння, і сам Христос, народившись під владою римлян, визнав справедливість їх панування.

У третій частині твору Данте доводить, що спадкоємець римського панування — імператор одержав владу безпосередньо від Бога, а не від папи. Останньому не дана вся повнота божественної влади. До того ж імператорська влада виникла значно раніш папської. Право затверджувати світських князів, говориться у творі, суперечить самій природі церкви.

Такий основний зміст теорії всесвітньої монархії (імперії) Данте, що відстоював пріоритет світської влади в державі. Ідея всесвітньої монархії — чи не середньовічна мрія про міжнародну організацію держав заради миру і безпеки?