Історія вчень про право і державу

Розділ 19. РОЗРОБКА ТЕОРІЇ ПРАВА І ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ І РОСІЇ НАПРИКІНЦІ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ.

Витоки теорії правової держави беруть початок з пошуків мислителів античності принципів взаємодії особистості і держави, влади і права. У XVIII ст. ідеї свободи і невідчужува-них природних прав людини, меж права держави, верховенства закону, подолання політичного відчуження громадян держави були розвинуті діячами європейського Просвітництва. Класичних форм набули доктрини прав людини і громадянина, всесилля розумного закону, поділу влади, теорія представницької демократії та ряд інших.

По суті однаковими були ідеали Канта і Гегеля: «Найбільша проблема для людського роду, вирішити яку змушує його природа, — підкреслював Кант, — досягнення загального правового громадянського суспільства». Ніхто так, як Кант логічно не поєднував правову особистість і правову державу: моральна свобода, що є сутністю людини, автономія і самоцінність особистості вимагають вищих умов їх реалізації, що створюється рівним для всіх правом, яке забезпечує загальну свободу; з необхідності права випливає існування держави, що не має іншої мети, крім підтримки й охорони свободи і рівності людей. Люди керуються правом, якому повинна бути підлеглою і сама держава.

Пізніше саме німецька школа права сприйняла юридично завершене поняття «правової держави». У 1829 р. Р. Моль дав її визначення як конституційної держави, що повинна ґрунтуватися на закріпленні в Конституції прав і свобод громадян, на забезпеченні судового захисту особистості. Теорія правової держави почала активно розроблятися ліберальною думкою в Західній Європі і США, а з кінця XIX — початку XX ст. — в Україні і Росії.