Всесвітня історія

2. Формування патріархальних родових відносин

По мірі розвитку господарського виділення окремої сім´ї, родова община ставала вже не такою необхідною господарською ланкою, вона навіть почала перешкоджати подальшому розвитку приватного господарства. Материнський рід поступово втрачає свої функції цементуючого ядра родової общини. Починався розклад материнського родового ладу - матріархату. Цей розклад, залежно від конкретних умов, відбувався двома можливими шляхами: а) у формі патріархального роду; б) у формі пізнього матріархату. Розглянемо обидва можливих варіанти розвитку суспільства.

а) Становлення батьківського (патріархального) роду.

Розвиток виробничих сил привів до зміни співвідношення чоловічої та жіночої статі в системі господарства, до збільшення ролі чоловічої праці і до розвитку чоловічої виокремленої власності. Цьому сприяли такі господарчі зрушення, як поширення скотарства, перехід до орного або зрошувального землеробства, розвиток металургії. Усе це сприяло переходу до патріархату, але не обов´язково приводило до його формування - за сприятливих умов могли зберігатися старі відносини. Зростаюча роль чоловічої праці сприяла зміні локальності шлюбу - на зміну матрилокальному формувався патрилокальний шлюб, оскільки будь-який господарчий колектив був зацікавлений у найбільшій продуктивності праці. Розвиток чоловічої власності спричиняв прагнення передати її прямим спадкоємцям - дітям. Це було складно здійснити, якщо вони належали до іншого роду - за материнською лінією. Отже, виникає прагнення до зміни системи спорідненості. Сукупність усіх цих змін і становить сутність процесу переходу від материнського до батьківського роду.

б) Пізньоматеринський рід.

Материнський рід міг зберегтися, хоча й за умови поступової втрати своїх економічних функцій. У господарстві пізньоматеринських суспільств так само, як і в патріархальних, переважала чоловіча праця. Проте роль жіночої праці також була досить великою. Практично в усіх пізньоматеринських суспільствах простежуються патріархальні тенденції розвитку, наприклад, відхід від матрилокальності шлюбу, прагнення обминути материнсько-родовий порядок успадкування. Ці суспільства перебували на шляху до патріархату, але остаточно патріархат у них складався лише на ступені формування державності.

Які ж чинники сприяли збереженню материнського роду на тривалий час? Більшість пізньоматеринських суспільств мали за основу мотичне землеробство (за якого жіноча праця не втрачає свого значення). Слід враховувати також притаманну мотичному землеробству однобічну спрямованість господарчої діяльності, яка перешкоджає розвитку товарних відносин і виокремленню чоловічої власності. Наприклад, в Африці більшість матріархальних суспільств помічено в районах, де мешкає муха це-це, що робить неможливим розведення великої рогатої худоби і, як наслідок, розвиток орного землеробства. Там, де чоловіки займаються розведенням великої рогатої худоби, існує батьківський рід. Ці вказані чинники сприяють збереженню матріархату.