Всесвітня історія

3. Державний лад царства Пергам

Ця держава народилася внаслідок зради. Свого часу Лісімах, один з нащадків Александра, довірив охорону цитаделі Пергама з усіма скарбами своєму офіцерові - Філетеру. Але той у 287 р. до н.е. перейшов на бік Селевка І. Вдячний Селевк залишив йому Пергам за умови васальної залежності Філетера від нього. Племінник Філетера - Евмен І проголосив себе незалежним. Вирішальний крок був зроблений Атталом І, який після блискучих перемог над галатами насмілився прийняти у 240 р. до н.е. титул царя. Він уклав союз із Римом і у двох перших македонських кампаніях показав себе вірним союзником. Надалі цей союз визначав усю історію Пергама.

Його син Евмен II (197-159 pp. до н.е.), який втілював у собі силу полководця і дипломатичну тонкість, сприяв розв´язанню війни між Римом та Антіохом III. Він хоробро бився на боці римлян у битві при Магнезії і блискуче скористався їх перемогою. Йому відійшли майже всі землі, завойовані в Селевкидів в Анатолії (окрім Південної Карії та Лікії, що відійшли до Родоса). Тепер його царство стало найсильнішим у Малій Азії. Але держава була оточена ненавистю сусідів і була вразлива до зміни настроїв щодо неї з боку могутнього Рима. Та велич Пергамського царства була вдаваною. Спадкоємець Евмена II, його син Аттал НІ помер бездітним у 133 р. до н.е. Він заповідав своє царство римському народові, залишивши свободу тільки Пергаму та грецьким містам. Причина такого рішення й досі не зовсім зрозуміла. Чи то останній правитель хотів тим самим врятувати Пергам від римського вторгнення, чи може боявся повстання рабів, з яким був здатний упоратися тільки Рим.

Пергамське царство, яке виникло шляхом узурпації, досягло могутності, коли утворило союз із Римом проти грецьких монархів. Правителі цього царства не могли похвалитися ані македонським походженням, ані заснуванням свого царства „правом завоювання". Вони являли собою жалюгідне видовище поряд із Птолемеями та Селевкидами. Слабкі правителі, вразливі та зрадливі, створили свій стиль правління. Видатним діянням Атталі-дів залишилася відсіч галатам і створення живого центру еллінізму в Пергамі.