Всесвітня історія

5. Наслідки колонізації східного світу

Отже, хрестові походи, що були задумані Римом як тимчасовий засіб пожвавлення релігійного та господарчого життя в Європі, докорінним чином змінили життєві умови основних станів суспільства. Приплив золота і передових технологій зі Сходу привели до створення банкірських домів і крупного ремісничого виробництва, товарно-грошові відносини повсюди витісняли натуральний обмін, а міста стали набувати самостійності під егідою королівської влади. Схід став не полем воєнних битв, а міжнародним ринком. Значно зріс обсяг вивезення на Схід деяких товарів із Західної Європи: тканин, що стимулювало ткацьке виробництво. Зі сходу до Європи були завезені гречка, кавуни, абрикоси, лимони, прянощі тощо.

Створився симбіоз східної культури, науки з європейською заповзятливістю. Разом із тим, страшним наслідком хрестових походів стала масова епідемія чуми, яка була завезена зі Сходу корабельними щурами. Вона спалахнула вперше у 1348 р. і пронеслася всією Європою протягом XIV-XV ст. Лише у Франції чума скоротила населення країни більше ніж наполовину.

Ці походи не досягли цілей, що були поставлені їх організаторами. Вони забрали життя багатьох людей, спричинили жахливі жертви як серед мусульманського населення, так і серед учасників експедицій. У ході визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, архітектурних створінь - палаців, бібліотек, рукописів. Жахливо постраждав Константинополь - він так і не зміг повернути собі колишньої величі, хоча Візантійська імперія продовжувала існувати до 1453 року.

Хрестові походи стали першою зустріччю між Заходом і Сходом після завоювань Александра Македонського. Внаслідок цієї зустрічі значно розсунулися краєвиди обох сторін, але наслідки цього стикання не були однозначними, як це завжди трапляється в історії. Справа не лише в тому, що зріс загальний обсяг товарообміну між Сходом і Заходом, як було згадано вище. Пожвавлення торгівлі спричинило стрімке збагачення італійських торговельних міст: Венеції, Флоренції, Генуї, Мілана, Неаполя, Пізи, які врешті звільнилися з під феодальної залежності від своїх синьйорів і стали вільними міс-тами-комунами. Саме ці міста в майбутньому, а точніше їх населення, у XIV ст. стануть соціальною базою для величного і прекрасного руху у світовій духовній культурі - епохи Відродження.