Всесвітня історія

4. Феномен Жанни д´Арк

За таких умов національна ідея, що була підтримана сільськими та міськими низами, стала домінуючою як над релігійними, так і над становими догматами. Люди ототожнювали себе з нацією, з мовою та культурою, їм було не байдуже, під чиєю владою перебувати. Як не парадоксально, бідування, принесені чумою, зближували людей. І англійське завоювання сприймалося французами як паплюження національної гідності. Короля у Франції не було, тому символом опору став дофін Карл. Коронуватися він не міг без згоди регента - англійського короля і тому втік до останньої фортеці в центрі королівства - до Орлеану. Англійці довгий час тримали місто в облозі, будучи впевненими у перемозі. Саме тоді до дофіна з´явилася сільська дівчина з села Домремі на ім´я Жанна д´Арк. Вона переконала дофіна, що вона обрана богом для того, щоб урятувати „любу Францію" від англійців. їй було передано під командування загін лицарів. Здавалося, трапилося диво - 8 травня 1429 р. англійці зазнали жахливої поразки та відступили від Орлеана.

Феномен Жанни д´Арк міг народитися лише на ґрунті національних почуттів, коли народні маси свідомо пішли на самопожертву, натхненні ідеєю, на відміну від лицарів, які були пов´язані лише васальною присягою зі своїм сеньйором. „Орлеанська Діва" перетворилася на символ національного визволення. Війська під її командуванням звільнили Реймс, де вона умовила дофіна коронуватися за традицією французьких королів, у міському соборі. Цей жест був вигідним і Кардові VII для здобуття слави „народного короля". Але тепер, коли стався рішучий перелом у ході воєнних дій, англійці втратили більшу частину своїх завоювань, Жанна ставала непотрібним обтяжливим прихильником, її треба було якось позбутися, бажано руками ворогів. Під стінами Парижа Жанна д´Арк потрапила у полон не без допомоги королівських воєначальників. Англійці продали свою бранку своїм союзникам бур-гундцям а ті, у свою чергу, передали її до рук інквізиції. Слідство „священного трибуналу" мало за мету довести, що Жанна - відьма й отримувала свої перемоги завдяки дияволу, якому продала свою душу. Тоді б владу французького короля, яка фактично була отримана від неї та завдяки її перемогам, було б скомпрометовано. Робилося все, щоб на допитах заплутати, залякати неосвічену дівчину, змусити її зізнатися у стосунках із нечистою силою. Та все було даремно. Дівчина трималася на допитах мужньо і впевнено. Проте суд інквізиції на чолі з єпископом Кошоном все одно прирік її за звинуваченням у чаклунстві до страти. ЗО травня 1431 р. Жанну було спалено на багатті.

Тепер сам король, який ані кроку не зробив, аби допомогти Жанні, перейняв від неї естафету богообраності та „визволителя Вітчизни". її ім´ям він здійснив рекрутську реформу, набравши вільних стрільців з числа селян по 1 людині з 50 дворів. У мирний час вони відтепер перебували „у запасі" по своїх селах, звільняючись від податків. Але за першим покликом повинні були з´явитися на службу в повному озброєнні. „Вільні стрільці" відіграли суттєву роль у вигнанні англійців з Франції та становили основу регулярної національної армії. Дворянству залишалася служба у кінних та стрілецьких підрозділах, мушкетерських та артилерійських частинах короля. Лицарство остаточно втратило своє воєнне значення.

На 1453 р. уся територія королівства, за винятком Кале, була звільнена від англійців. Столітня війна закінчилася, а разом із нею завершилася доба середньовіччя.