Всесвітня історія

5. Реформація та гуситський рух в Європі

Тим часом на схід від цього театру воєнних дій, на території священної Римської імперії, у германської нації визрівали передумови реформаторського руху. Згідно зі змістом Золотої Булли, виданої імператором у 1356 p., Чехія посідала переважаючі позиції в імперії. Спостерігалися певні зрушення в області культури, зокрема освіти. У Празі було відкрито університет. Але при цьому в країні позначилося загострення міжстанових та міжнаціональних протиріч. Справа в тому, що міста більше тяжіли до німецької культури, вони були переважно німецькими за складом населення. При цьому сільська місцевість лишалася суто чеською, тут переважало православ´я, панувала сільська община. Будь-яке посилення експлуатації, податкового тягаря з боку німецьких феодалів набувало забарвлення також і національного та релігійного гніту.

Оскільки католицька церква підтримувала владу і являла собою символ національного гніту, настрої релігійного опору постійно вирували в народі.

Першим ідеї реформи церкви виголосив Ян з міста Гусинця, священик, професор богослов´я, ректор Празького університету. Будучи проповідником Віфлеємської каплиці в Празі (що поблизу кам´яного моста), він як чудовий проповідник і красномовний оратор, почав проголошувати ідеї реформи католицької церкви. Сутність перетворень, пропонованих Яном Гусом, полягала у здешевленні обрядів, зменшенні поборів з населення, спрощення богослужіння. Він виступав проти продажу індульгенцій, засуджував священиків за здирництво та брехню. Сам будучи священиком, духовним сповідником імператорської родини та самого імператора Сигізмунда, Ян Гус справляв значний вплив на настрої своїх прихожан. Слава про нього стала поширюватися серед чеського населення. При цьому проповіді Гуса не виходили за межі католицької ортодоксії, він не був єретиком та безбожником.

Проте, занепокоєна його значним впливом на широкі верстви населення католицька церква разом з імператором почала вживати відповідних заходів проти діяльності непокірного священика. Гуса було викликано на Вселенський католицький собор у м. Констанці. Імператор видав йому охоронну грамоту для проїзду на собор, гарантуючи священикові особисту безпеку. Але на соборі над Гусом вчинили слідство, яке тривало більше року. Таке затягування пояснюється безсиллям католицького кліру перед справедливими аргументами віфлеємського проповідника. Від Гуса вимагали зречення від своїх поглядів, визнання їх помилковості. Але той погоджувався зробити це лише за умови, що його слова спростують словами Святого писання. Оскільки переконання Яна Гуса не порушували віри та християнських канонів, подолати його в теологічних дискусіях було неможливо. Собор затягувався, за час тривалого слідства навіть змінився папа на Ватиканському престолі. Папа Іоанн XXIII був позбавлений високого сану за свої ганебні гріховні вчинки, розпусний спосіб життя і ув´язнений у тюремну камеру, сусідню з камерою, в якій тримали Яна Гуса. Безсилий перемогти Гуса у відкритій дискусії, католицький клір засудив його на смерть як єретика.

Імператор Сигізмунд зрікся своєї охоронної грамоти, яку надав йому свого часу. „Я дійсно обіцяв тобі, єретик, безпечну дорогу до Констанца, але зворотного шляху я тобі не обіцяв. Тебе засудив церковний трибунал...", - сказав він у відповідь на докори Яна Гуса.

6 червня 1415 р за вироком церковного собору Яна Гуса було спалено на багатті. Ця розправа поклала початок активним заворушенням у Чехії. Гуситський рух сформувався в Чехії ще під час Вселенського собору. Гусити брали участь у Грюнвальдській битві 1410 р. на чолі з Яном Жижкою. Тепер же прихильники ідей Гуса зібралися влітку 1419 р. на горі Табор числом близько 40 тис. (їх стали називати „таборитами"), та проголосили релігійну війну католицькій церкві, яка була символом німецького засилля в країні. Невдовзі вони захопили Прагу та Плзень. Папа римський проголосив хрестовий похід проти таборитів. Узяти в ньому участь погодилися більше 100 тис. лицарів на чолі з імператором Сигізмун-дом. У битві біля Викової гори таборити на чолі з Яном Жижкою вщент розгромили лицарське військо. Почалося звільнення Чехії від німецького панування. Влітку 1421 р. у Чеславі зібрався сейм, який обрав королем Чехії під іменем Владислава II польського короля Ягайла. У 1422 р. відбувся новий хрестовий похід, у якому лицарі знову зазнали невдачі. Армія таборитів мала значні переваги над хрестоносним військом. Маючи передову тактику та організацію, таборити були більш мобільними, використовували артилерію. В обороні вони оточували себе кільцем возів, через які неможливо було пробитися лицарській кінноті. У воєнних діях таборити були нездоланні за того рівня воєнного мистецтва. Лише внутрішній розкол у гуситському русі врешті привів до його згасання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Блок М. Апология истории или ремесло историка. / Пер. с франц. - М., 1989.
  2. Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. - М., 1960.
  3. Райцес В.И. Жанна д´Арк: факты, легенды, гипотезы. - М., 1989.
  4. Фюстель де Куланж. История общественного строя древней Франции: В 6-ти т. - М., 1901-1916.
  5. Фром Э. Бегство от свободы. - М., 1993.
  6. Энгельс Ф. Кавалерия. Пехота: Маркс К. и Энгельс Ф. Соч. -Т. 14.
  7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1993.