Всесвітня історія

3. Німеччина в XIX ст.

За допомогою російської армії Німеччина звільнилася від французьких завойовників, але країна лишалася в кайданах абсолютизму та феодалізму. До складу німецького союзу входило 38 держав, в тому числі й вільні міста. Це була конфедерація формально незалежних та слабко пов´язаних між собою держав. Союзний сейм був утворений з уповноважених від окремих держав, а не народів. Після вигнання французів прусський король Фрідріх-Вільгельм III взяв відвертий курс на укріплення феодальної реакції. Помірковані буржуазні конституції були введені лише у трьох невеликих саксонських герцогствах. У решті ж панувало свавілля самодержців. Лише в Бадені, Вюртемберзі, Гессен-Дармштадті та Баварії дворянство було менш впливовим і набирала силу буржуазія. Та її лякливість вела до засилля реакції. Лише студентство було радикально налаштованою силою, у якої визрівали волелюбні мрії. Та у серпні 1819 р. уряд Меттерлінка почав розгром студентства під приводом боротьби з тероризмом. У цілому Німеччина лишалася землеробською країною, 3/4 населення якої займалося сільським господарством. Але вже було дозволено викуповування землі, що сприяло перебудові юнкерських інтересів на капіталістичний лад, хоча поміщицьке землеволодіння ще зберігалося.

У 30-40 pp. капіталістичний розвиток Німеччини помітно прискорився. Було скасовано митні бар´єри між німецькими державами. Було створено Німецький митний союз. Це привело до утворення національного внутрішнього ринку. Почалася промислова революція. Розвивається пароплавний транспорт, інтенсивно формуються капіталістичні відносини в цілому, найбільш розвинутою в економічному відношенні виявляється Пруссія. Триває формування робітничого класу. У 40-х роках він нараховував більше мільйона осіб. Становище робітників стрімко погіршувалося тим же порядком, що і в Англії чи Франції. Робочий день сягав 15-16 годин на добу при зовсім жебрацькій платні. Особливо тяжким було становище сілезьких ткачів. 4 червня 1844 р. ранком почалося їхнє беззбройне повстання, яке було жорстоко придушене військами. Це повстання викликало відчутний відгук по всій Німеччині. У цей період революційні ідеї завершують своє формування. У1847 р. тяжка криза різко загострила становище робітників. Карл-Фрідріх-Віль-гельм IV відмовився прийняти конституцію. Ситуація надалі загострювалася. Німеччина опинилася на порозі революції.