Всесвітня історія

2. Перша світова війна. II загальні наслідки

28 червня 1914 р. у Сербії в м. Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. У відповідь на це Австро-Угорщина миттєво розпочала військові дії проти Сербії. Росія 31 липня оголосила загальну мобілізацію на підтримку Сербії. Оскільки на вимогу Німеччини припинити мобілізацію Росія відповіла відмовою, 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії, 3 серпня - Франції. 4 серпня Німеччині оголосила війну Англія, на нейтралітет якої Німеччина даремно сподівалася. Німецькі війська рушили на Бельгію і через її територію на Францію, але були зупинені, програвши битву під Верденом. На Східному фронті німці, у свою чергу, зупинили російські війська Північно-Західного та Західного фронтів, але Південно-Західний фронт продовжував успішне просування, захопивши Львів (територія Австро-Угорщини). Війна набувала затяжного характеру, що було на користь країн Антанти.

Протягом 1915 р. воєнні дії розвивалися повільно, але при цьому не на користь Росії. Австрійці взяли Львів, а німці - Лієпаю, Варшаву, Новогеоргієвськ. Італія несподівано виступила на боці Антанти, проте до Німеччини та Австро-Угорщини приєдналися Болгарія та Турція, внаслідок чого Сербська армія (120 тис. чол.) була розгромлена та евакуйована на острів Корфу. Російсько-Ту-рецький фронт пересунувся на територію Ірана, після висадки англійців та французів у Салоніках відкрився Салонікський фронт (північ Балкан). Протягом 1916 р. обидва блоки вели наступальні операції, які привели на певний час до переваги Антанти. Та наприкінці 1916 р. війна набула позиційного характеру.

Росія внаслідок двох революцій, які відбулися у лютому та жовтні 1917 p., вийшла з війни. Та все ж німецьке командування продовжувало тримати на східному фронті 75 дивізій. Наступ німецьких військ на р. Соммі скінчився невдачею, а контрнаступ військ Антанти змусив Німецьке командування запросити перемир´я. Воно було підписано 11 грудня 1918 р. в Комп´єні. 18 січня 1919 р. у Вер-салі відкрилася Конференція, яка вирішила долю післявоєнної Німеччини. Версальський мир було підписано 28 червня 1919 р. Його підписали всі країни, які брали участь у воєнних діях, окрім Росії, яка у березні 1918 р. підписала з Німеччиною сепаратний Брестський мир на дуже невигідних для себе умовах. Після Версальського миру Радянська Росія, скориставшись тим, що Німеччина була цілком роззброєна, відмовилася від Брестського миру і повернула собі втрачені території. Перша світова війна завершилася.

Згідно з Версальською угодою Німеччина зазнала втрат, які за своїми розмірами сягали рівня національної катастрофи. Вона втратила ті нечисленні колонії, які мала, її територія скоротилася до 70 тис. кв. км.; їй заборонялося вводити загальну військову повинність, мати танкові війська, артилерію, підводний флот. За угодою 14 тис. літаків було передано союзникам або пішли на брухт. Воєнний флот скоротився до символічної чисельності: 15 тис. особового складу, 6 застарілих броненосців, 6 легких крейсерів, 24 міноносців. Більшість кораблів торгового флоту було конфісковано за репараціями. Ввезення зброї та іншого воєнного майна заборонявся. Армія не повинна була перевищувати 100 тис. осіб, офіцери - 4 тис. (довоєнна чисельність армії була 2 млн осіб). Німеччину було поставлено у становище економічної кризи.

Було ґрунтовно перекроєно карту всієї Європи. Внаслідок розпаду Австро-Угорської монархії було оформлено державність Австрії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії. Від Турції відокремлено Сирію, Ліван, Ірак, Палестину. Закріплювалася незалежність частин колишньої Російської імперії: Латвії, Литви, Польщі, Фінляндії та Естонії. Крім того, було підтверджено незалежність та кордони Албанії, Болгарії, Румунії, Франції, Чехословаччини, Бельгії, Данії.

У цілому Перша світова війна виявила кризу світової цивілізації. Повсюди згорталася демократія, сфера ринкових відносин, налагоджувався диктат держави в багатьох галузях суспільства. Змінилося також політичне обличчя Європи. Це було наслідком революційного вибуху у Росії, а за ним у Фінляндії, Угорщині, Німеччині. У кількох країнах до влади прийшли соціалістичні партії, а в Росії - більшовицька партія на чолі з В. І. Леніним. Внаслідок мілітаризації європейської економіки значно зросло виробництво зброї, надалі розвивалася і прогресувала технологія масового знищення людей. У ході Першої світової війни у 1915 р. під м. Іпр німцями вперше було застосовано хімічну зброю. Тяжкі економічні наслідки світової війни призвели до всеохоплюючої економічної кризи. Повсюди відбулося падіння рівня життя, одночасно збагачувалися воєнні монополії. Вони стали на шлях подальшої мілітаризації економіки, що робило неминучою наступну світову війну.