Основи загальної та юридичної психології

§ 4. Воля, вольові риси юриста

Людина не тільки пізнає світ, відображаючи його у відчуттях, сприйнятті, уяві, мисленні, але й змінює його, пристосовує до своїх потреб. За допомогою розуму вона визначає коли, де та яке прикласти зусилля, як організувати свою діяльність, щоби отримати необхідний результат. У більшості випадків результат досягається завдяки складній поведінці, в ході якої необхідно долати зовнішні (час, простір, фізичні властивості предметів тощо) та внутрішні (настанови людини, втома, хворобливий стан і т. п.) перешкоди. Саме ці перешкоди, відображаючись у свідомості, викликають вольове зусилля, яке створює необхідний тонус, мобілізаційну готовність до їх подолання.

Воля— це свідома психічна активність, що регулює поведінку, діяльність людини та спрямовує її на подолання перешкод на шляху досягнення поставленої мети при здійсненні цілеспрямованих дій та вчинків.

У психічній діяльності воля виконує дві взаємопов´язані функції — активізуючу та гальмівну. Воля забезпечує перехід від пізнання та переживань людини до практичної діяльності, до зміни середовища у зв´язку з її потребами, задумами, інтересами. За допомогою волі людина організовує діяльність та керує своєю поведінкою.

У складному вольовому процесі прийнято виділяти шість етапів:

1) виникнення спонукання, прагнення досягнення певної мети;

2) усвідомлення можливостей досягнення цієї мети;

3) поява мотивів, які підкріплюють або спростовують такі можливості;

4) боротьба мотивів;

5) прийняття рішення;

6) реалізація прийнятого рішення.

За силою вольові прояви можуть бути сильними, середніми та слабкими. Та чи інша ступінь сили волі виражається у всьому вольовому процесі: у прагненні, в бажанні, у швидкості прийняття рішення, в рішучості. Однак не будь-яке вчинення дії, виконання рішення буде свідчити про сильну волю. Силу волі можна визначити залежно від того, які перешкоди людина долає, вчиняючи вольові дії та які результати при цьому одержує.

У ході життєвої практики з проявів волі в окремих вчинках та діях складається вольова організація особистості. Вольові властивості стають невід´ємною ознакою особистості.

Юристу повинні бути притаманні наступні вольові риси:

1)цілеспрямованість— чітка, ясна уява того, що він прагне досягти, визначення основної та додаткових цілей;

2)рішучість— здатність своєчасно приймати обґрунтоване рішення та без зайвих вагань їх виконувати;

3)наполегливість— здатність всупереч різним труднощам йти до поставленої мети, довести розпочату справу до кінця;

4)витримка та самовладання— вміння стримувати прояв негативних психічних станів, емоцій, що перешкоджають досягненню поставленої мети;

5)самостійність— вчинення дій та прийняття рішень за твердого переконання у їх правильності, здатність протистояти стороннім впливам;

6)ініціативність— вміння включати творчість у виконання своїх обов´язків;

7)виконавчість— активність, старання, систематичність та своєчасність виконання розпоряджень та рішень керівництва;

8)сміливість та хоробрість— готовність боротися та долати перешкоди;

9)дисциплінованість— точне та неухильне додержання встановлених правил у своїй професійній діяльності;

10)стійкість та мужністьдозволяють вести себе гідно та не втрачати сили духу в будь-якій ситуації;

11)організованість— розумне планування та упорядкування своєї діяльності.

Вольові риси людини проявляється по-різному, залежно від сили, моральної вихованості, спрямованості вольової активності, її стійкості та широти.