Доки людина не почала займатись певною діяльністю, у неї існують лише потенційні здібності. Як тільки вона починає цією діяльністю займатися, її потенційні здібності стають актуальними.

Здібність— це динамічна функціональна структура особистості, що визначає якість засвоєння знань та виконання людиною відповідної діяльності.

В юриста здібності тісно пов´язані з такими якостями, як специфічні особливості пам´яті, емоційні властивості, рівень інтелекту. Стосовно знань, навиків та вмінь юриста здібності виступають як умова, що забезпечує їх набуття.

Усі здібності людини можуть бути виокремлені у чотири групи: елементарні, складні, загальні та часткові.

Елементарними загальнимиздібностями є здібність відчувати, сприймати, мислити, переживати, приймати та виконувати рішення, запам´ятовувати.

Елементарними частковимиздібностями є більш складні властивості особистості, такі як музичний слух, критичність мислення, рішучість, наполегливість смислова пам´ять.

Складними загальнимиздібностями є здібності до загальнолюдських видів діяльності: праці, гри, навчання, спілкування один з одним.

Складні частковіздібності розвивались спочатку до ремесел, а потім до професій. Саме до них належать здібності до оперативно-розшукової та слідчої діяльності.

Іноді про здібності юристів говорять лише тоді, коли вони виняткові, або проявляються як обдарованість чи наближаються до таланту.Обдарованість— це сукупність ряду здібностей, що зумовлює особливо успішну діяльність людини в певній сфері та виділяє її серед інших осіб, які навчаються чи виконують таку ж діяльність за тих же умов. Обдарованість зазвичай проявляється в наявності різносторонніх здібностей.

Рівень та ступінь здібностей в особистості виражають поняття таланту і геніальності.Талантомназивають таку сукупність здібностей, які дозволяють одержувати продукт діяльності, що відрізняється оригінальністю та новизною, високою досконалістю та суспільною значимістю. Особливістю таланту є високий рівень творчості при виконанні діяльності.

Геніальність— це вищий ступінь розвитку таланту, що дозволяє здійснити принципово нове в тій чи іншій сфері діяльності. Творчість геніальної людини має для суспільства історичне та позитивне значення. Відмінність генія від талановитої людини не стільки в ступені обдарованості особистості, скільки в тому, що геній створює цілу епоху в галузі своєї діяльності.

Названі види здібностей не притаманні людині як дещо вроджене. Здібності формуються протягом життя та діяльності. Прийнято вважати, що формування здібностей проходить на основі задатків, вроджених анатомо-фізіологічних особливостей людини, насамперед, центральної нервової системи. При цьому розрізняють вроджені та спадкові задатки.