Основи загальної та юридичної психології

§ 1. Психологія огляду місця подій

У психологічному аспекті огляд місця події належить до числа найскладніших слідчих дій, оскільки в процесі його проведення вирішується значне коло питань, які вимагають інтелектуальної напруги, аналітичного підходу до осмислення комплексу даних, що мають відношення до події та можуть згодом відіграти роль доказів у справі. При цьому місце події необхідно розглядати як комплекс даних, що дозволяють виявити різну за обсягом та цінністю інформацію про подію злочину, виражену в зміні обстановки, слідах перебування злочинця, слідах його дій, їх наслідки, наміри злочинця та інші дані, що сприяють побудові мисленої та частково матеріальної моделі злочину, його обставин.

Огляд місця події є слідчою дією, що грунтується на чуттєвій сфері пізнання та спрямована на відображення просторово-предметної єдності обстановки, що сприймається, часової послідовності подій та на виявлення причинно-наслідкових зв´язків.

Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.Обстановка місця події служить засобом вивчення психології осіб, які брали у ній участь. Дані про особу, зібрані на місці події, можуть мати різний характер. Це можуть бути відомості про стан особи у відповідний період часу, про виявлені нею вольові риси, відомості про звички, спосіб життя, відомості про різні психічні властивості її особистості. За допомогою вказаних та інших даних можна скласти психологічний портрет злочинця.

Поняття «психологічний портрет» («психологічне портретування», «психологічне профілювання») вперше було вжите у 1974 р., коли поліція штату Монтана звернулася до ФБР за допомогою у встановленні виконавця вбивства 7-літньої дівчинки.

Сам психологічний портрет вперше був складений Д. Брасселом у 1957 р. за матеріалами справи Матескі-«божевільний бомбист». За радянських часів спроба створення психологічного портрету вперше реалізована у кримінальних справах Михасевича, який здійснив 33 вбивства, та Чикатило (53 вбивства).

Питання складання психологічного портрету останнім часом привертає дедалі більшу увагу науковців та практиків, однак залишається не досить розробленим, оскільки в Україні досі є лише кілька відомих випадків психологічного портретування. Варто погодитись з І. Охріменком, що залучення до розкриття тяжких, особливо тяжких та резонансних злочинів спеціаліста психолога-аналітика (як це практикується у США, а останніми роками в Республіці Польща та Російській Федерації) вкрай необхідне, оскільки його участь у розкритті злочинів даної категорії підвищить якість досудового розслідування, сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства.

В основі психологічного портретування лежить засада про те, що у кожній дії (бездіяльності) людини та їх наслідках проявляється, залишає свій слід особистість, а кожне діяння має свій неповторний характер. У зв´язку з цим, власне і можливе визначення певних рис злочинця, грунтуючись на тому, як саме злочин був вчинений.

Другою засадою, з точки зору можливості складання психологічного портрету, є така характеристика рис особистості як постійність, сталість. Зі спливом часу властивості особистості не підлягають значним змінам. Особистість людини формується впродовж багатьох років і, навіть, якщо вона і зробить спробу змінити певні її риси, це буде надзвичайно складним і тривалим процесом. Дана засада має важливе значення для психологічного портретування, оскільки дозволяє передбачити, що злочинець діятиме у подібний спосіб, вчиняючи наступні злочини.

Водночас для розкриття, наприклад, серійних вбивств, найціннішу інформацію щодо діагностики особистості та мотиваційних процесів містить перше вбивство. Наступні вбивства зазвичай вчиняються інакше, злочинець набуваючи досвіду, модифікує спосіб його вчинення.

Тож тим, що відрізняє психологічне портретування від інших криміналістичних методів є погляд на злочинну подію крізь призму потреб, мотиваційних процесів, відхилень пізнавальних процесів у злочинця.

У вітчизняній і зарубіжній літературі з юридичної психології та криміналістики даються різноманітні визначення поняття «психологічний портрет». Однак усі дослідники є одностайними у тому, що даному поняттю притаманні наступні ознаки: а) становить сукупність основних психологічних властивостей особистості злочинця та проявів його поведінки; б) становить сукупність інших істотних ознак (фізичних, соціально-демографічних та ін.) особи злочинця; в) дозволяє дати прогностичну оцінку вірогідного вчинення чергового злочину; г) служить основою для висунення та перевірки розшукних версій; д) вказані дані ґрунтуються на аналізі матеріалів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, в тому числі огляду місця події.

Створення детального психологічного портрету складається з трьох блоків інформації:

1)віктимологічних даних. Злочинець здійснює напад на певну особу з відповідних мотивів. Для їх встановлення необхідно з´ясувати відомості про потерпілого — властивості його особистості; фізичні дані; обставини, за яких бачили потерпілого востаннє; заходи безпеки, що вживалися потерпілим; місце перебування потерпілого перед смертю; дії, що вчиняв потерпілий перед і під час події тощо;

2)відомостей про обстановку місця події(розташування місця події; навколишні забудови; приміщення та сховки; сліди, залишені на місці події; знаряддя вчинення злочину; написи та малюнки, зроблені злочинцем і т. п.);

3)відомостей про час і тривалість події(пора і час доби; як довго готувався злочинець до вчинення злочину; як довго тривало заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та вчинення інших дій; який період часу пройшов з моменту вчинення попереднього злочину).

Особливо наглядно в обстановці місця події відображаютьсяпотреби злочинця, спрямованість його особистості на їх задоволення, мотиви вчинення ним злочину. Так, сліди викрадення зі складу, з аптеки медичних препаратів, що мають психотропну дію, дає висновок припустити про належність злочинця до кола осіб, які вживають наркотичні засоби, або займаються їх збутом. Характерні ознаки містить, наприклад, місце події, пов´язане із зґвалтуванням та вбивством. Про певні сексуальні збочення злочинця можуть свідчити пошкодження на трупі його жертви.

Огляд місця події може дати інформацію прозвички злочинця: паління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів і т. п.

У злочині можуть проявитисяокремі риси характеру(злість, агресивність, жорстокість, жадібність) чивольові риси злочинця(обережність, сміливість, рішучість). Так, зухвалі злочинці найчастіше розраховують на несподіванку, раптовість, тому нерідко вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини вдень у людних місцях. Точно визначений час нападу, знищення слідів вчинення злочину, продумані до дрібниць та послідовні дії злочинця дозволяють припустити, що він людина холоднокровна, обачна, досвідчена і вчиняє злочин не вперше.

На основі залишених на місці події слідів, що вказують на спосіб вчинення злочину, можна судити простатуру підозрюваного. Проникнення у приміщення через невеликий отвір у стіні чи стелі, через кватирку або вузьку частину вікна свідчить про вчинення злочину дуже худорлявим мужчиною або підлітком.

Інформація, одержана при огляді місця події, дозволяє судити і простать злочинця. Так, деякі види злочинів — грабежі, розбої, зґвалтування вчиняються переважно особами чоловічої статі. Вбивство новонароджених дітей, окремі види шахрайства у більшості випадків — жінками. Металева шафа, сейф можуть бути зламані фізично сильним мужчиною, який володіє певними технічними навиками. Залишені на місці події шпильки, сліди губної помади на недопалках свідчать по те, що в групу злочинців ймовірно входить жінка.

Місце події може містити дані і провік підозрюваного. Для прикладу, дорослі злодії викрадають найцінніші речі, а підлітки — речі, найпривабливіші для них. Дорослі злочинці використовують трудові навики, застосовують як знаряддя вчинення злочину професійні інструменти або інструменти спеціально виготовлені чи пристосовані для вчинення злочину. Неповнолітні ж використовують при вчиненні злочинів життєві навики, предмети повсякденного побуту або предмети, що випадково опинились у місці вчинення злочину. Дії підлітків нерідко супроводжуються проявами бешкетування, нецілеспрямованості.

Нерідко за результатами огляду місця події можна визначити йпрофесійну діяльність злочинця. Наприклад, слюсар може зламати сейф, електромонтер — виключити охоронну сигналізацію.

Зібрані відомості аналізуються та дозволяють відтворити правдоподібну поведінку злочинця і потерпілого, їх емоційний стан, уяву злочинця, реалізовану під час вчинення злочину, можливі фактори, що ускладнювали вчинення злочину та інші непередбачувані обставини. Характеристика невідомого злочинця також охоплює соціально-демографічні та фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, особливості емоційного стану, мотивацію діяння, притаманну поведінку та звички, наявність психічних відхилень, у тому числі на сексуальному ґрунті.

Проілюструємо це наступним прикладом, наведеним в літературі. У січні 1978 року в одному з міст Каліфорнії 24-річний чоловік виявив вдома труп своєї 22-річної вагітної дружини. Її одяг був роздертий та розшарпаний, живіт розрізаний, меблі в кімнаті розтрощені. У більшій частині будинку були виявлені сліди боротьби. Найбільша рана, зроблена дуже гострим предметом, проходила від грудної клітки аж до пупка. Частина внутрішніх органів була витягнута назовні. Інші внутрішні органи були вирізані та забрані злочинцем. На тілі потерпілої також було виявлено понад десяток поранень, завданих колючо-ріжучим предметом. У результаті огляду місця події також було встановлено, що злочинець зібрав кров потерпілої до ємності з-під йогурту та випив її. З будинку нічого не зникло. Мотиви вбивства не встановлені.

На підставі зібраних доказів, детального огляду місця події та іншої інформації, поданої поліцією, агент ФБР (один з піонерів в галузі психологічного портретування) Р. К. Ресслер (R. K. Ressler) дійшов висновку, що мало місце вбивство на сексуальному ґрунті та створив наступний психологічний портрет невідомого злочинця, який для наглядності подамо у вигляді таблиці.

психологічний портрет Психологічний портрет, складений Р. К. Ресслером, виявився правдивим. Його було використано для висунення та перевірки слідчих версій, що привели до затримання злочинця.

Таким чином, складання психологічного портрету невідомого злочинця покликане полегшувати проведення його цілеспрямованого розшуку, допомогти виключити з числа підозрюваних непричетних до вчинення злочину осіб, раціонально використовувати сили і засоби в процесі розслідування.

Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.При огляді місця події можлива ситуаціякогнітивного дисонансу, коли виявлені обставини конкурують між собою. Обгрунтовано висунута версія раптово спростовується суперечливим їй фактом. У багатьох випадках це буває пов´язано з різними прийомами приховання злочину. За такої ситуації раніше створену систему обставин необхідно знову «розчленувати» на окремі елементи та ще раз переглянути кожний з цих елементів за іншими, не відображеними раніше ознаками та зв´язками.

У способі приховання злочину проявляються характер і здібності злочинця, його навики і звички, уява, винахідливість