Історія зарубіжної літератури XVII - XVIII століття

3. Мольєр — реформатор високої комедії

— Розробив своє розуміння природи та призначення сміху: смішне варто видобувати із зображуваної дійсності; сміх, що викликає комедія, цінний не тільки сам по собі, він має впливати на суспільство — шляхом висміювання вад людей досягається їхнє виправлення, тому сміх набуває надзвичайного суспільного значення.

— Відобразив дійсність, вади людей.

— Використав у своїх п´єсах не тільки словесні образи, а ще й співи, музику, танці, що зумовило появу опери та балету.

— Наблизив мову комедій до розмовного стилю.

— Поділив персонажі на позитивних і негативних, зробив крок у напрямку до реалізму, утверджуючи тип так званого "багатозначного образу".

— Основним критерієм оцінки в комедіях французького драматурга був розум, здоровий глузд.

— Зображення героїв схематично, як універсальних типів.

— Поєднання комічного і трагічного, що надавало його персонажам особливої привабливості та виразності.

— Всеосяжність зображення реальності. У його п´єсах різнобічно висвітлювалося життя усіх представників суспільних прошарків.

— Домагання природної гри акторів, щоб глядач у сценічних персонажах міг впізнати себе.

— Розвиток техніки сценічної мови, в якій велику роль відігравав темп, інтонації, паузи тощо.

— Синтетична манера гри, тобто актор мусив уміти не тільки говорити, а й співати, танцювати, представляти пантоміми.

"Висока комедія", створена Мольєром, поєднувалася з трагедією багатьма своїми рисами: її головний герой охоплений, був як правило, величезною пристрастю, непереборною жагою — звідси його не менша, ніж у героїчного героя, цілісність, звідси ж суб´єктивна впевненість у правоті своїх дій.

Мольєр і світовий театр

Історичне значення творчості Мольєра визначаюся впливом його драматургії на розвиток французької комедіографії від Ж. Ф. Реньяра до П. О. Бомарше. вона дала поштовх народженню національної реалістичної драматургії в Англії (У. Конгрив, У. Уїчерлі, Г. Філдінг, Р. Шерідан), в Іспанії (Р. де ла Крус, Н. Ф. Де Моратін), в Італії (Дж. Джільї, Я.Неллі, К. Гольдоні), у Німеччині (X. Вейзе, ранні п´єси Г. Е. Лессінга, Й. В. Гете).

У сценічній історії п´єс Мольєра значне місце займали виставам сучасного французького театру.

Запитання для самоконтролю

1. Яке місце відводиться жанру комедії у ієрархії жанрів класицизму? Чим це було зумовлено?

2. Що вплинуло на формування Мольєра як творчої особистості?

3. Чи схвалював творчість великого комедіографа король? Що було цьому підтвердженням?

4. Чи дотримувався комедіатор вимог класицизму під час створення своїх комедій? Чим це зумовлено?

5. Чи справедливим було твердження про те, що Мольєр підніс комедію на новий рівень розвитку?