Дидактика

§ 2. Дидактична система

Системний підхід у дидактиці. Використання того чи іншого методу дослідження обумовлене тими завданнями, які стоять перед дослідником. Якщо об´єкт пізнання складний і характеризується багатоманітністю його боків та зв´язків між ними, якщо необхідно розглядати внутрішні механізми його функціонування, взаємодію його частин, то ці завдання зумовлюють вибір системного підходу як методу дослідження [3]. Він дає змогу здійснити процес пізнання об´єкта з урахуванням усіх його боків і зв´язків між ними. Його розглядають як конкретизацію діалектичного принципу про загальний зв´язок.

Необхідність системного підходу в пізнанні була обумовлена тим, що традиційні методи дослідження під час вивчення складних об´єктів виявилися малоефективними. Тому виникла потреба представляти складний об´єкт як систему, як цілісне утворення, що дає можливість досліджувати не тільки сам об´єкт, а й його зв´язки та відношення. Сутність системного підходу полягає у спробах подальшого спрощення способів вивчення відношень і зв´язків між об´єктами різної природи.

Головним поняттям системного підходу є поняття системи. Деякі вчені вважають, що системи існують не у природі, а у свідомості людини, тобто, що наш мозок накладає деяку схему вивчення на реальність, виділяючи тим самим систему. Звичайно, прерогатива виділення системи належить суб´єкту, однак, це не означає, що система є довільною конструкцією нашого розуму, бо якщо є відображене у нашій свідомості, то є і відображуване. Отже, існують реальні об´єктивні системи та системи понять, які характеризують ці об´єкти. Таким чином, система є відображенням не тільки об´єктивної, а й суб´єктивної дійсності.

Що таке дидактична система? Дидактична система належить до педагогічних систем. Оскільки педагогічна система — це організований об´єкт, що здійснює управління процесом передачі і засвоєння того соціального досвіду, який на даний час нагромадило людство, то дидактична система — це організований об´єкт, за допомогою якого вчитель забезпечує управління процесом передачі і засвоєння учнями системи знань про суспільство, природу, людину, і на цій основі розвиток у кожного з них пізнавальних сил, формування наукового світогляду, культури поведінки, позитивних людських якостей.

Найхарактернішою ознакою цієї системи є її функція, зокрема, функція управління педагогічним процесом. Учасниками цього процесу є вчитель й учні. Як видно з визначення дидактичної системи, учні й учитель не входять до її складу як елементи. Проте відомо, що кожна система живе в деякому середовищі, в оточенні інших систем, з якими вона пов´язана певними зв´язками. У деяких системах вони настільки міцні, що їх руйнування знищує і саму систему. Якщо вчитель і учні не входять до системи як її елементи, то вони, як це випливає з означення дидактичної системи, обов´язково входять до складу її середовища, тобто для дидактичної системи наявність учителя й учнів, як складових середовища дидактичної системи, є обов´язковою. Зробимо деякі уточнення щодо них як частин середовища дидактичної системи.

Йдеться не про учня взагалі, а про те, що під терміном "учень" розуміються навчальні характеристики учня, його здібності, задатки, інтереси, його навчальний досвід, його особливості мислення, пам´яті, уяви, тобто учень взаємодіє з усіма елементами дидактичної системи таким своїм боком, який дає змогу йому встановлювати зв´язки як з елементами системи, так і з усією системою. Характеристиками компонента середовища дидактичної системи "учитель" є його педагогічний досвід, знання навчального матеріалу, знання закономірностей навчання, виховання і розвитку, знання всіх навчальних і психологічних характеристик учня, тобто все те, що дає змогу йому взаємодіяти як з кожним елементом дидактичної системи, так і з усією системою. Маючи сильні зв´язки з усіма елементами, а то й з усією дидактичною системою, середовище істотно впливає на систему в цілому. Таким чином, у загальному випадку дидактичну систему становить той дидактичний простір, через який учитель і учні взаємодіють між собою.

Аналіз показує, що розв´язуючи проблеми навчання, ми неодмінно торкаємося змісту і цілей навчання, методів, засобів і організаційних форм навчання. Вони взаємозв´язані, взаємодіють одне з другим, один другого зумовлюють, отже утворюють цілісну сукупність, яка складається з названих вище елементів. Ця сукупність і є дидактичною системою. її ще можна було б назвати дидактично-методичною, оскільки вивчення будь-якої теми, будь-якого навчального матеріалу на стадії планування процесу навчання і його реалізації здійснюється за участі даної системи. Таким чином, дидактична система — це сукупність взаємозв´язаних елементів, якими є цілі навчання, зміст навчання, методи навчання, засоби і організаційні форми навчання. її графічне зображення наведено на рис. 1.1.

Елемент "Цілі навчання" (І) розкриває суть проблеми "Чому вчити?", тобто дає відповідь на це запитання. "Зміст навчання" (II), а це, як видно зі схеми, другий елемент системи, відповідає на запитання "Що вивчати?" зумовлюється змістом освіти. Третій — "Методи навчання" (III), розкриває суть того, як можна досягти поставлених цілей навчання, тобто відповідає на запитання "Як вчити?". "Засоби навчання" (IV) — це четвертий елемент системи, він розкриває особливості педагогічного інструментарію і дає відповідь на запитання "За допомогою чого навчати", "Чим навчати?". Нарешті, п´ятий елемент системи, - "Форми організації навчання" (V), відповідає на запитання "В якій формі, де, коли навчати ?".

Відрізки прямих ліній позначають однонаправлений і двонаправле-ний зв´язок. Наприклад, зв´язок II—III означає, що зміна такого елемента системи як "Зміст навчання" призведе до зміни елемента "Методи навчання", а зв´язок III—II означає, що, навпаки: незалежна зміна елемента "Методи навчання" позначиться на елементі "Зміст навчання". Теоретичний рівень цієї системи визначається тим, що незалежно від предмета і змісту матеріалу, який вивчається, зв´язки між її елементами об´єктивно існують і природа їх визначається суттю самих елементів. Це означає, що дана система становить саме ядро теорії навчання.

Прикладом специфічної дидактичної системи є підручник. Його функція — бути навчальною книгою, тобто бути не тільки носієм того змісту, який учень має засвоїти, а й організовувати, а точніше — допомагати організовувати процес оволодівання знаннями.

Зв´язки між елементами дидактичної системи набувають нових якостей, коли ця система включена як компонент у систему взаємодії учителя й учня. Лише ця обставина, а саме участь дидактичної системи у системі вищого порядку, створює умови для її життя, тобто для взаємодіїїї елементів і функціонування зв´язків. Дія учителя на учня (учнів) опосередковується саме дидактичною системою, всіма її елементами і нічим іншим. Але і кожен елемент дидактичної системи теж опосередковується учнем, а конкретніше його задатками, здібностями, його тезаурусом, нахилами, інтересами та рівнем розумового розвитку. Зрозуміло, що результат дії вчителя на учня, опосередкований всіма елементами дидактичної системи та й навчальними характеристиками учня цікавить учителя, а тому він отримує інформацію про цей результат. Отриманий результат він порівнює із запланованим, передбачуваним і знову повторює, правда вже скореговану дію. Маємо, таким чином, нову, тепер уже динамічну дидактичну систему. її назвемо дидактичним циклом (рис. 1.2.).

У дидактиці можна виділити ще низку таких систем, а саме: цілей навчання, змісту навчання, методів навчання, систему засобів навчання, організаційних форм навчання, контролю та оцінювання знань учнів тощо. Дидактичний цикл, у якому замість елементів "учитель" і "учень" функціонують елементи "вчителі", "учні" за своєю суттю є системою навчання.

Підсумок. Одним із методів пізнання процесу навчання є системний підхід. Дидактика вивчає дидактичну систему, яка складається з цілей, змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання. Учитель і учні не належать до цієї системи, але поряд з іншими чинниками складають її зовнішнє середовище. Дидактика розглядає навчання як взаємодію учителя й учнів через простір дидактичної системи. Ця взаємодія має циклічний характер і називається дидактичним циклом.