Дидактика

§ 6. Принцип систематичності і послідовності

К. Д. Ушинський про значення системи знань. У педагогічній літературі принцип системності як окремий не виділяється, а принцип послідовності і систематичності пояснюється через системність. При цьому автори посилаються на К.Д.Ушинського. На значення системи знань у засвоєнні навчального матеріалу К.Д.Ушинський справді звертав особливу увагу. Він писав: "Тільки система, звичайно, розумна, що виходить із самої суті предметів, дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, незв´язаними знаннями подібна на комору, в якій усе без ладу і де сам господар нічого не знайде; голова, де тільки система без знань, схожа на крамницю, в якій на всіх ящиках є надписи, а в них порожньо" [31, 22].

Привертає до себе увагу вираз: "Голова, де тільки система без знань". На нашу думку, Костянтин Дмитрович мав на увазі не систему взагалі, а структуру системи, її скелет. Із цих слів видно, що великого значення він надавав не тільки знанням, а їхній організації у цілісність. Для наступного не менш важлива і така його думка: "Справжня педагогіка, уникаючи крайнощів, дає учням спочатку матеріал і в міру нагромадження цього матеріалу приводить його у систему" [31, 22]. Цю думку великого педагога ми розуміємо так, що спочатку в учня накопичуються знання матеріалу, а потім ці знання організовуються у систему. Можливо саме через таку авторитетну наукову підтримку у програмах з багатьох шкільних навчальних предметів після вивчення великих розділів передбачено уроки узагальнення та систематизації (фізика, хімія, біологія та ін.). Проте, до принципу систематичності і послідовності, як ми вважаємо, наведені вище слова прямого відношення не мають.

Про суть принципу систематичності і послідовності. У педагогічній літературі звертається увага на те, що зміст принципу систематичності і послідовності до цього часу точно не визначений, сама назва принципу формулюється теж по-різному. При цьому відзначається, що формулювання систематичних і системних знань — злитий процес здійснення однієї і тієї ж логічної операції — систематизації знань, тобто зведення їх у певну систему. Однак деякі дослідники (П. Ерднієв, Л. Зоріна) розділяють дидактичні поняття системності і систематичності. Зокрема, систематичність — "така якість знань, яка характеризує наявність у свідомості учня змістово-логічних зв´язків між окремими компонентами знань", а системність — "така якість деякої сукупності знань, яка характеризує наявність у свідомості учня структурних зв´язків (зв´язків будови), адекватних зв´язкам між знаннями всередині наукової теорії" [5]. Не будемо поки що аналізувати суть системності, наприклад, у розумінні Л. Зоріної, а проаналізуємо поняття систематичності.

Звернемося до тлумачних словників. У словнику В. Даля сказано, що систематичне — це "стройное, порядочное, порядливое, последовательное, разумное, правильное, обдуманное, постепенное". Стрункість, порядок, послідовність, розумність і т.д. — все це певною мірою характеризує систему, але ці риси не є атрибутивними характеристиками системи. Одне слово, В.Даль у поняття "систематичний" не вкладає поняття "системний", а точніше, тут немає навіть натяку на приналежність до системи, сам термін більше тяжіє до розуміння його як постійний, регулярний, періодичний, послідовний. Отже, принцип систематичності і послідовності у навчанні не передбачає системності. В усякому разі, системність цим принципом не закладена. Дехто з дослідників цих проблем вважає, що поняття "системність" за обсягом більше, ніж "систематичність", і тому якість знань "системність" значно ширше, ніж як їх систематичності.

Висловимо своє розуміння суті систематичності. "Систематичний" належить як до процесу, так і до змісту. У розумінні процесу цей термін означає регулярний, постійний, тобто такий, який увесь час повторюється, причому частота повторення значення не має. Наприклад, учень систематично вчить уроки, це означає, що незалежно від обставин він не приходить до школи непідготовленим до уроків. Систематичність у розумінні змісту означає, що знаннях немає пропусків, немає прогалин. Ми відрізняємо систематизацію від систематичності.

Систематизація — це приведення знань у систему, це психологічна операція, приведення знань у порядок. Проте, систематизація не обов´язково приводить до появи системи, це може бути лише процес впорядкування, але він може бути ще не закінчений у тому розумінні, що на виході ще не буде сформована система знань. Щодо систематичності, то цей термін лише вказує на те, що немає великого часового проміжку у навчанні та немає прогалин у логічній структурі знань.

Ще Г. Еббінгауз (німецький психолог, 1850-1909 ) довів, - якщо не буде підкріплення або тривалість між підкріпленнями є великою, то інформація дуже швидко зникає з пам´яті. Крім того, швидкість забування істотно залежить від того, наскільки інформація, що запам´ятовується, є логічно зв´язною. За відсутності систематичності виникають великі прогалини у логічній структурі знань. Це, на нашу думку, і є психологічною основою розуміння систематичності.

Щодо послідовності, то, очевидно, слід виходити із суті і результату процесу розуміння. Адже розуміння — це порівняння невідомого з відомим, підведення нового поняття під старе, раніше засвоєне, це встановлення зв´язку нового зі старим. Пояснювальне нове повинно спиратися на раніше засвоєне. Тому, зрозуміло, що спочатку потрібно вивчати той навчальний матеріал, з яким буде здійснюватися порівняння наступного, тобто нового, і лише потім починати вивчення нового.

Знання - це зв´язки. Тому потрібно йти від простіших зв´язків до складніших. Поповнення знань — це нарощування зв´язків, їхні поглиблення і розширення.

Систематичним, регулярним має бути і контроль за навчанням учня, адже тільки такий контроль привчає його працювати щоденно, а не "сезонно", епізодично. Лише за цієї умови в учня виробиться звичка працювати щоденно, систематично, регулярно.

Систематичність і послідовність мають істотне значення і для розвитку учня. Постійне, регулярне встановлення зв´язку між мовою і мисленням розвиває і мову, і мислення. Тільки тоді, коли учень зможе правильно висловити свою думку словами, він її правильно зрозуміє. Постійне навчання усному висловленню думки розвиває мислення, пам´ять, уяву, тобто розвиває інтелект. Це досягається систематичною, тобто регулярною роботою.

Не менше значення має систематичність і послідовність у вихованні поглядів, переконань, звичок культури поведінки, позитивних людських якостей. У цьому і полягає суть принципу систематичності і послідовності у навчанні та тих вимог, які він ставить до змісту і процесу навчання.

Що означає послідовний? Осмислення послідовності як вимоги, яку ставить принцип систематичності і послідовності до процесу навчання, ґрунтується на тому, що засвоєння матеріалу розпочинається із найпростішого, елементарного.

Дуже важливий і наступний момент. Розміщення, структурування змісту навчального предмета не відповідає структурі науки, навчальний предмет не включає усі положення науки, тому логіка навчального предмета не тотожна логіці науки. З цього випливає, що на основі принципу науковості і доступності не можна однозначно побудувати структуру навчального предмета. Має бути своєрідне доповнення до принципу науковості і доступності, яке б дало змогу розробити структуру навчального предмета. Цю функцію і виконує принцип систематичності і послідовності.

Підсумок. Вимога систематичності обґрунтовується закономірностями пам´яті. При систематичному навчанні немає великих прогалин у засвоєнні логічної структури матеріалу у зв´язку з тим, що регулярно діє підкріплення. Послідовність зумовлена необхідністю забезпечення розуміння, оскільки останнє засноване на порівнянні невідомого з раніше засвоєним, на підведенні складнішого до простішого, елементарного. Принцип систематичності і послідовності є певним доповненням до принципу науковості і доступності.