Дидактика

§ 2. Група навчальних цілей

Структура групи навчальних цілей. Розглянемо спосіб формування групи навчальних цілей. Початкове уявлення про цю групу дає матриця, яку наведено вище (стор. 173). Як видно з неї, цілі даної групи можуть бути виражені через такі категорії (елементи) процесу пізнання, як знання, вміння, навички, емоційно-оцінні норми та способи творчої діяльності. Однак самі знання є взаємозв’язаною сукупністю уявлень, понять, суджень, теорії, наукової картини світу. Тому цілі навчальної групи можна виразити через уявлення, поняття, судження, теорії, наукову картину світу, вміння, навички письма, читання і лічби, через специфічні для конкретного предмета навички, у їх взаємозв´язку і взаємодоповненні та через емоційно-оцінні норми і способи творчої діяльності. Оскільки всі означені вище елементи пізнавальної діяльності людини певним чином між собою пов´язані, отже, є певною системою, то і група навчальних цілей також є системою. Зрозуміло, що основою такого впорядкування навчальних цілей у систему є конкретний навчальний матеріал про природу, суспільство, людину.

Людство здобуває знання, які становлять фонд науки й які мають бути передані молодшому поколінню. Однак розумові можливості молодої людини, рівень її розумового розвитку, хоча він з віком і зростає, недостатні для того, щоб засвоїти весь той науковий багаж, який на даний час нагромадило людство. Тому передається тільки та частина, яка становить ядро науки про природу, суспільство, людину. Якраз вона й адаптована до вікових і розумових можливостей учнівської молоді. Водночас, увесь фонд наукових знань використовується професіоналами-спеціалістами з метою їх застосування у виробничій практиці, а також для поглиблення і розширення знань про навколишній світ.

У нашій системі освіти прийнята так звана предметна структура змісту навчання. Це значить, що зміст навчання є сумою змісту всіх навчальних предметів. Звичайно, навчальні цілі з кожного предмета свої, саме такі, які відображають специфіку цього предмета, однак їх можна поділити на дві частини: загальні і конкретно-предметні.

Загальні цілі навчання — це такі, в реалізацію яких робить певний внесок кожен навчальний предмет. Це перш за все цілі навчання, пов´язані з формуванням наукової картини світу і тими методами дослідження, якими користуються всі науки.

Чим є цілі навчання конкретному предметові, які виражають специфіку самого предмета? Вони мають ієрархічну структуру. Найвищий рівень — рівень суспільства, далі — рівень школи, потім — рівень предмета, існують ще нижчі рівні. Зрозуміло, що на нижчих рівнях вони виражаються у категоріях вираження досвіду: знаннях, уміннях, навичках, емоційно-оцінних нормах, способах творчої діяльності.

Проте, з іншого боку, кожне суспільство, поставивши на вершину інтереси особистості, дбає про себе, про свій розвиток хоча б тому, що воно саме по собі є і тим фоном, і тими умовами, за яких людина стає Людиною. Це означає, що у зміст освіти входить і той суспільно-історичний досвід, який складається на даний момент. Тому цілі навчання групи, що розглядається, на найвищому рівні ієрархії виражені в узагальненій формі. Вони є лише орієнтиром і основою для розгортання їх на нижчих рівнях ієрархії.

Кожний навчальний предмет розкриває свою предметну сферу дійсності. Під нею розуміють сферу, клас об´єктів, що розглядається в межах даного контексту. Ним може бути окрема думка, фрагмент наукової теорії тощо.

Наприклад, предметною сферою математики є вся дійсність. Фактично немає жодної області матерії, в якій не проявлялись би закономірності, що вивчаються математикою. Водночас математика вивчає свою предметну сферу не в усій сукупності її властивостей — це предмет науки взагалі, а лише в одному аспекті: в аспекті форм і відношень, абстрагованих від їх змісту.

Хімія - наука, що вивчає з´єднання атомів, властивості і перетворення цих з´єднань. Цим самим і означена предметна область хімії.

Фізика досліджує енергетично-структурний аспект будови і властивостей матерії.

Отже предметною сферою фізики є весь пізнаний ряд матеріальних утворень — від елементарних частинок до найграндіозніших, відомих людині організацій матерії. Досліджувані фізикою явища і закономірності відіграють важливу роль у розумінні будови матерії на всіх рівнях її організації, оскільки саме енергетичні взаємодії і взаємозв´язки є тим типом взаємовідношень, який є основою існування матеріальних систем. Фізика досліджує (монопольно) будову матерії на рівні атомів і на рівні елементарних частинок, що є підставою для того, щоб вести мову про фізичну картину світу.

Предмет біології, як і будь-якої іншої об´єктної науки, визначається своєю предметною сферою: біологія вивчає живу природу в усій сукупності її властивостей.

Ми навели тільки кілька навчальних дисциплін і їх предметних сфер. Зрозуміло, що деталізація і конкретизація змісту навчання взагалі пов´язані з конкретизацією і деталізацією предметних сфер.

Очевидно, що будь-яка предметна сфера дійсності може бути описана багатьма характеристиками. Розкриття їх, а також розкриття різних аспектів, різних боків предметної сфери розширює наші знання про цю сферу навколишньої дійсності.

Навчальні цілі на рівні школи не мають конкретного і точного вираження, як цього вимагає теорія цілей, а представлені у вигляді моделі випускника школи та функцій школи.

Предметний рівень цілей навчальної групи. Розглянемо, чим є цілі навчальної групи на рівні конкретного навчального предмета, при цьому підкреслимо, що сама предметна сфера дійсності, яка представлена даним навчальним предметом, визначає змістове наповнення всіх категорій досвіду. І ця предметна сфера описується основами конкретної науки.

Конкретно-предметні цілі навчальної групи виражають систему знань із конкретного предмета. А оскільки остання має властивість ієрархії, то і ці цілі теж мають ієрархічну структуру, тобто мають рівні, ще нижчі від рівня конкретного предмета. Наприклад, предметна сфера фізики — це взаємодія, рух і будова тіла. Змістові характеристики предметної сфери фізики мають такі чотири аспекти:

I. Фізичні явища, процеси, стани, види матерії.

II. Експериментальний характер фізики.

III. Фізика - основа сучасної техніки.
IV. Фізика і матеріальна єдність світу.

Щодо кожного з цих аспектів можна визначити знання, уміння, навички, емоційно-оцінні норми, способи творчої діяльності, використовуючи матрицю, що наведено нижче. На ній показано, як співвідносяться елементи засвоєння (знання, уміння тощо) із структурними елементами предметної сфери.

Таблиця 5.2.

Структурні елементи предметної області

Елементи процесу засвоєння

І

II

III

IV

Знання

А,

А2

Аз

А4

Уміння

в,

В,

в,

Вд

Навички

с.

с2

Сз

с4

Способи творчої діяльності

о,

о2

Оз

Емоційно-оцінні норми

Е,

Е2

Ез

Е4

Наприклад, А, означає: забезпечити учнів знаннями фізичних явищ, процесів, станів, видів матерії, В, — сформувати експериментальні уміння і навички, Т)2 — використовуючи експериментальний характер фізики, розвинути творчі здібності учнів і т.д. Аналогічно розшифровуються й інші цілі.

Перейдемо далі на ще нижчий рівень конкретизації у визначенні цілей навчальної групи. Слід зазначити, що існує кілька способів представлення цілей навчальної групи на нижчих рівнях ієрархи. Один з них описується таксономією Блума (наступний параграф), два інші розглянемо нижче.

Як відомо, знання — це система, елементами якої є уявлення, поняття, судження, теорії, наукова картина світу. Ці елементи взаємозв´язані і становлять єдине ціле, яке просто іменується "знання". Його доповнюють уміння, адже в будь-якому об´єкті людської діяльності втілена та діяльність, яка свого часу призвела до появи цього об´єкта, тобто втілені ті вміння (а отже, і здібності), якими володіли ті, хто цей об´єкт створював. Разом з тим у цьому об´єкті втілена і діяльність з його застосування в людській практиці.

Усе це має пряме відношення і до знань. Знання — продукт діяльності людини з пізнання певного об´єкта (предмета) вивчення. Тому для людини становить певний інтерес не тільки сам факт тієї чи іншої залежності або закономірності, а й уміння встановлювання цих фактів, та уміння застосування їх у практиці.

Процес визначення цілей навчальної групи для будь-якої теми чи розділу можна поділити на дві фази: перша - виділити, які уявлення, поняття, теорії та інші елементи пізнання необхідно учням засвоїти. Друга - ці уявлення, поняття, теорії тощо необхідно співвіднести з конкретними рівнями засвоєння. Цій меті служить матриця, горизонтальними рядками якої є конкретні уявлення, поняття, судження тощо, а стовпчиками - рівні засвоєння. У квадратиках, що виникають на перехресті горизонтальних рядків і вертикальних стовпчиків, отримаємо конкретні цілі навчання.

Даний спосіб визначення цілей навчання ґрунтується на тому, що процес засвоєння знань (у широкому розумінні цього слова) має східчасту, рівневу структуру, тобто засвоєння відбувається за рівнями. Нагадаємо, що виділяють п´ять рівнів засвоєння знань: розуміння, розпізнавання, репродуктивний рівень, продуктивний і творчий, або чотири рівні знань (усі, крім першого).

Розуміння — процес і результат пізнавальної діяльності. Його психологічною основою є порівняння невідомого з відомим, установлення зв´язку нових знань зі старими, раніше засвоєними, підведення нового поняття під старе.

Розпізнавання передбачає відтворення інформації, але не самостійно, а з опорою на зовнішню підказку.

Репродуктивний рівень передбачає самостійне відтворення знань, а також уміння їх застосовувати у звичайній, типовій ситуації, тобто в ситуації, що випливає безпосередньо зі змісту матеріалу, який вивчається.

Продуктивний рівень передбачає відтворення знань з елементами перетворення, а також застосування їх у ситуації видозміненій, але близькій до типової.

Творчий рівень засвоєння містить відтворення знань з елементами кодування, трансформації, а також застосування знань у нетиповій, нестандартній ситуації.

Отже, першим кроком у визначенні навчальних цілей є аналіз предметної сфери знань, її аспектів. Далі у кожному з цих аспектів визначається, які уявлення, поняття, умовиводи, судження, теорії мають бути сформовані й освоєні. Другий крок полягає у тому, що всі сформульовані вище цілі навчання співвідносяться з рівнями засвоєння знань, адже відомо: ці уявлення, поняття тощо можуть бути включені у різні види діяльності, тобто діяльності, для яких переважаючим рівнем засвоєння є, наприклад, репродуктивний рівень засвоєння або ж продуктивний рівень, чи рівень розпізнавання. Одне і те саме поняття, наприклад швидкість, може бути включене у репродуктивну, чи продуктивну, чи у творчу діяльність. Оскільки нам невідомо, хто з учнів і на якому рівні засвоїть це поняття, то, певна річ, слід передбачити засвоєння даного поняття на всіх рівнях. Тим самим ми визначаємо не тільки елементи засвоєння, а й ту діяльність, в яку вони мають бути включені.

Далі слідує етап розкриття конкретного змісту кожної мети, представленої у даній матриці позначенням, що стоїть у квадратику.

Другий спосіб визначення цілей навчальної групи теж має матричну форму з тією лише різницею, що у стовпчику "Елементи знань" розташовані елементи змісту матеріалу (чим є елементи змісту матеріалу, буде видно з наступного параграфа).