Історичне джерелознавство

3.5.Джерельна база історичних досліджень

Поряд з поняттям історичного джерела в історичному джерелознавстві важливе місце займає поняття джерельної бази, під якою розуміють сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання. Одним із перших термін "джерельна база" (на противагу термінові "джерелознавча база") запровадив С. Шмідт у 60-ті роки XX ст. За визначенням М. Ковальського та Ю. Святця, джерельна база — це сукупність (система) джерел різноманітних типів, родів, видів та різновидів, що акумулюють оптимальну інформацію про історичний процес, явище, подію. Довідник з джерелознавства історії України розглядає джерельну базу як сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання. Вона включає в себе джерела, що є продуктом людської діяльності, а також ті, що не залежать від неї: природничі, географічні та ін.

За своєю структурою джерельна база нагадує компоненти джерельної інформації. Вона має два основних рівня: а) первісна, або початкова, джерельна база, що сформувалася паралельно з подіями чи невдовзі після них. Ця початкова база внаслідок стихійних лих, соціальних катаклізмів, революцій, воєнних подій, недбайливого зберігання або цілеспрямованих акцій частково, а інколи й повністю, могла бути втраченою; б) реальна джерельна база — джерельний корпус або комплекс джерел, що зберігся до наших днів.

Реальна джерельна база ділиться на дві великі підгрупи: 1) актуалізована джерельна база, тобто історіографічно засвоєна шляхом публікацій археографічного характеру, аналізу або цитування в наукових дослідженнях; 2) потенційна джерельна база, що реально існує, але невідома історикам. Вона може бути виявленою, дослідженою і оприлюдненою. Реальна база неухильно збагачується в результаті пошуку, виявлення існуючих, але ще не відомих і не залучених до наукового обігу джерел, поповнення за рахунок створення нових пам´яток, що відкладаються у процесі діяльності людей. Ідеться про величезний масив сучасної інформації, документообігу, періодичної преси, службового і приватного листування, кінофотофоновідеодокументів, мемуарів та спогадів, матеріалів конкретно-соціологічних досліджень тощо.

Межі джерельної бази, її склад і характер завжди визначаються проблематикою і характером дослідження. Вона має хронологічні й географічні ознаки. Наприклад, джерельна база середньовіччя залежно від теми дослідження може включати всю сукупність пам´яток, створених людством у середні віки і збагачених у наступні епохи, а також у відповідних географічних межах, коли ведеться узагальнююче дослідження або вивчаються окремі регіони чи країни, наприклад, опрацьовується історія середньовічної Західної Європи, Польщі чи України.

Багату і різноманітну джерельну базу має історія українського народу, яка у хронологічному вимірі охоплює джерела з часів палеоліту і до наших днів, а в географічних межах включає як етнічні землі, на яких безпосередньо формувався український етнос, так і країни, в яких проживали чи проживають українці, в яких зберігаються документальні та інші пам´ятки з історії України. При цьому слід мати на увазі, що історія України це не лише історія українців, а й тих етнічних груп і народів, які мешкали або мешкають на її території. Це означає, що до джерельної бази історії України відноситься увесь комплекс історичних джерел, що містять будь-які відомості як про праукраїнців та українців, так і про етнічних поляків, євреїв, росіян, німців, кримських татар, греків, болгар, вірмен, караїмів, угорців, білорусів, молдаван, інших етнічних груп, які з найдавніших часів проживають на українських землях.

Важливе значення для практики наукового історичного дослідження має окреслення й аналіз джерельної бази конкретної проблеми, що є предметом курсової, бакалаврської, дипломної, магістерської чи дисертаційної роботи тощо. Незалежно від їхнього обсягу і мети, кожен історик має дотримуватися принципу всебічного дослідження джерельної бази обраної проблеми.

Таким чином, поняття історичного джерела, джерельної інформації, джерельної бази посідають важливе місце в теорії джерелознавства та історичної науки в цілому.

Завдання та запитання для самоконтролю

1. Подайте визначення поняття "історичне джерело". Назвіть його основні складові.

2. Які існують основні етапи функціонування історичного джерела?

3. Поясніть взаємодію об´єктивно-суб´єктивних факторів у процесі створення та функціонування історичних джерел.

4. Складіть схему структури джерельної інформації, охарактеризуйте її основні складові.

5. Розкрийте суть і значення джерельної бази історичних досліджень.

Бібліографічні посилання

1. Варшавчик М. Я. Джерело історичне //Джерелознавство історії України: Довідник. Київ, 1998. С. 40—42.

2. Святецъ Ю., Доорн П., Кліометрика. Ч.І. Інформаційні технології та інструменти: Підручник /За ред. проф. В. В. Підгаєцького. Дніпропетровськ, 1998. С. 19.

3. Джерелознавство історії України. Довідник. Київ, 1998. С. 44.