Фінансові основи підприємництва

7.1. Сутність і складові елементи підприємницького капіталу

Для здійснення бізнесової діяльності необхідно мати певний стартовий капітал. Без наявності останнього не може бути підприємництва. Чим потужніший і ефективніший капітал підприємця, тим значніші й масштабніші результати його діяльності.

Суспільство не може перешкодити намаганню підприємця накопичувати власний капітал для подальшого розвитку бізнесу, оскільки саме сумарний обсяг підприємницького капіталу визначає рівень національного багатства. Тому, як свідчить досвід господарювання, держава має обов´язково підтримувати підприємництво, особливо в період його становлення. Нові виробничо-господарські утворення у сфері підприємницької діяльності сприяють і забезпечують:

  • підвищення рівня конкуренції в навколишньому середовищі підприємства;
  • скорочення, а потім і ліквідацію дефіциту, зростання обсягів виробництва продукції, підвищення якості товарів;
  • зниження цін на продуковані товари і підвищення доходів споживачів.

Зазначимо, що розуміти під капіталом лише певні речові об´єкти власності було б помилкою. Капітал може існувати у матеріалізованій і ментальній формах. Зокрема, знання, вміння, здібності, "ноу-хау" тощо також розцінюють як специфічний товар і капітал.

Під капіталом прийнято розуміти матеріальні та грошові кошти, а також інтелектуальні напрацювання і організаторські навички, котрі використовуються у процесі виробництва та його обслуговування та є джерелом і засобом отримання прибутку.

Економічну й елементну структуру підприємницького капіталу фірми зображено на рис. 7.1, де видно, що підприємницький капітал охоплює певні капіталоутворюючі елементи, а саме:

1 ) усі технічні засоби виробництва (будівлі, споруди, устаткування, рухомий склад транспорту, інструменти тощо), використовувані підприємцем на законній підставі (не лише як об´єкти власності, а й на правах оренди, лізингу, тимчасового користування тощо);

2) матеріальні оборотні елементи виробництва (сировина і матеріали, пристосування й інструменти одноразового або короткочасного використання);

3) оборотні кошти у грошовій формі (фонд оплати праці, кошти для придбання елементів оборотних фондів, фонди обігу, у тому числі грошові кошти на розрахунковому рахунку

у банку);

4) інтелектуальну власність (якщо вона як така буде
сприйнята виробництвом або ринком), тобто власне підприємницька ідея, спосіб виготовлення сировини або готової продукції, спосіб надання товару нових властивостей і якісних характеристик — все те, що прийнято називати "ноу-хау".

Рис. 7.1. Елементний склад і поділ за економічним призначенням підприємницького капіталу

Отже величину підприємницького капіталу Кн можна обчислити за формулою

Кн = Те + Ко + Моє + Він,

де: Те — технічні елементи;

Ко — оборотні кошти;

Мое — матеріальні оборотні елементи;

Він — інтелектуальна власність (нематеріальні активи).

Із сказаного випливає, що гроші стають капіталом, якщо вони інвестовані у виробництво і приносять прибуток.

Залежно від того, хто надає грошові кошти для інвестування, розрізняють підприємницький і позичковий капітал. Як уже зазначалося, підприємницький капітал відображує певну суму грошей, що вкладаються у конкретне діло (виробництво) з метою отримання прибутку або прав управління підприємством (акціонерним товариством) через прямі чи портфельні інвестиції. На відміну від підприємницькою позичковий капітал прямо не вкладається в конкретне діло (виробництво), а надається іншій особі (інвестору) в тимчасове користування на засадах повернення і сплати певного відсотка. У даному випадку він є специфічним товаром, а його ціною вважається депозитна (облікова) ставка чи позичковий відсоток.

Зрештою потрібно усвідомлювати, що капітал будь-якої підприємницької виробничої структури (підприємства, фірми, компанії, корпорації) завжди розподіляють на основний та оборотний за ознакою економічного призначення.

До складу основного капіталу входять усі технічні засоби виробництва, без яких неможливо організувати нормальний процес виробництва. Оборотний капітал охоплює все те, що "проходить" через підприємство і призначене для виробничого й особистого (колективом працюючих) споживання або продажу на ринку. Це передовсім сировина і матеріали; готова продукція (ще не реалізована, а також реалізована, але ще не оплачена покупцями); готівка у касі підприємства і на банківських рахунках, включаючи кошти на оплату праці персоналу.

Розподіл капіталу на основний та оборотний має практичне значення у зв´язку з різним за часом кругообігом і періодом повернення. Як відомо, кругообіг і повернення (відшкодування) оборотного капіталу здійснюються швидше порівняно з такими само процесами щодо основного капіталу. Якщо основний капітал відшкодовується частинами у вигляді амортизаційних відрахувань в міру його зношування (фізичного спрацювання), то оборотний — відразу після виробництва і реалізації товару, його оплати споживачами. Усе це варто мати на увазі при організації нового підприємства, практичній реалізації нового підприємницького проекту або ідеї.

Близьким за значенням (сутністю) до терміна "капітал", але не тотожним за величиною, є поняття капітальних вкладень (вкладень капіталу), які характеризують реальні інвестиції у відтворення основних фондів (фіксованих активів) і на приріст матеріально-виробничих запасів. Зазвичай капітальні вкладення уособлюють певну сукупність фінансових коштів, що органічно зв´язана з функціонуванням основного капіталу. Отже за абсолютною величиною капітал значно переважає капітальні вкладення, які в подальшому матеріалізуються переважно в найбільшому за розміром елементі капіталу — технічних засобах виробництва.