Фінансові основи підприємництва

7.3. Джерела формування підприємницького капіталу

Зрештою виникає найголовніше запитання: де можна взяти (як сформувати) потрібний підприємницький капітал? Розв´язання цього завдання вимагає шляхом порівняльного аналізу вибрати метод формування підприємницького капіталу, котрий був би прийнятним і найбільш ефективним. У межах цієї проблеми слід виявити можливі способи формування підприємницького капіталу. До них, зокрема, належать:

  • перший — фінансові підсумки попередньої підприємницької діяльності (власної або успадкованої);
  • другий — особисті заощадження (не лише у грошовій, а й у речовій, товарній формі);
  • третій — позичкові кошти, тобто отримані в борг з певними зобов´язаннями (скажімо, сплата встановленого відсотка за рік).

Третій спосіб формування початкового статутного капіталу має значне поширення в Україні; це так зване "зростання з нуля". При цьому варто зазначити, що отримати кредит не так просто — потрібна тверда гарантія щодо його вчасного повернення. Такою гарантією може бути якість підприємницького проекту, точність економічних розрахунків, висока ймовірність значного ефекту, швидка оборотність і окупність капіталу.

З огляду на економічне розуміння не треба плутати (ототожнювати) терміни "позика" і "кредит" (хоч кредит інколи виступає у формі позики — безвідсоткового кредиту).

Позика (позичка) — це вид господарсько-економічної операції, у процесі здійснення котрої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у тимчасову власність гроші або товари (речі), а позичальник зобов´язується повернути таку саму суму чи кількість товару в обумовлений строк. Отже, позика надається завжди на умовах повернення, але без комерційного зиску, тобто безкоштовно.

Кредит — господарсько-економічна операція з надання однією стороною (зазвичай юридичною особою) іншій (юридичній або фізичній особі) грошей чи певного товару в борг (строкове користування на засадах повернення) і, як правило, за певну плату (сплату встановленого відсотка від загальної суми кредиту). Кредитні операції є багато напрямленими і порівняно численними. У зв´язку з цим їх варто групувати (класифікувати) за певними ознаками (табл. 7.2).

За ознакою залежності від форми забезпечення (застави) передовсім виокремлюють так звані бланкові позички, тобто позички без будь-якого забезпечення (матеріального чи фінансового). Вексельні, під товарні та фондові кредити означають кредитні операції, що здійснюються під заставу відповідно векселів, товарних цінностей (майна) і цінних паперів.

Будь-які кредити можуть мати різні строки повернення. Існують так звані онкольні кредити, тобто кредити до запитання, які повертаються на першу вимогу кредитора. Коротко-, середньо- та довгострокові кредити надаються відповідно на термін: до одного року, від одного до п´яти років, понад п´ять років.

Таблиця 7.2. Групування кредитних операцій за певними ознаками

Класифікаційні ознаки

Групи кредитних операцій

Форма застави (забезпечення)

Бланкові(без забезпечення)

Вексельні

Підтоварні

Фондові

Строк повернення

Онкольні (до запитання)

Короткострокові

Середньострокові

Довгострокові

Категорія позичальників

Кредити для поповнення тимчасової нестачі оборотного капіталу або вкладення в основний капітал

Кредити посередникам фондового ринку (під заставу цінних паперів)

Сільськогосподарські кредити на покриття капітальних і поточних витрат

Іпотечні кредити (довгострокові кредити під заставу нерухомості)

Характер повернення

Кредити, що повертаються у розстрочку

Кредити, що повертаються відразу (одноразово)

Метод стягнення відсотка

У момент надання позички

У момент повернення кредиту

Рівномірними внесками через певні проміжки часу

До найчисленнішої категорії позичальників належать фірми (підприємства, організації, установи), яким надаються відповідні кредити для поповнення власних оборотних коштів або для інвестування різних за призначенням об´єктів.

За розмірами відносно великими є сільськогосподарські кредити, які часто отримують колективні господарства і фермери для придбання сільськогосподарської техніки, пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, гербіцидів тощо. Кредити посередникам фондового ринку та іпотечні кредити, що надаються під заставу відповідно цінних паперів і нерухомості, значного поширення в Україні ще не набули; таке кредитування лише започатковується в практиці господарювання.

Основним способом погашення кредитів є разове повернення зі сплатою певного відсотка за користування ними. Разом з тим можливе повернення кредитних ресурсів навиплат, тобто здійсненням кількох послідовних платежів у межах загальної суми кредиту з урахуванням відсотка за користування ним.

Зовсім недавно в Україні визнано за необхідне розрізняти можливі методи стягнення відсотка за кредит. Певний відсоток дозволяється сплачувати в момент надання або повернення кредиту, а також внесками відповідних сум через певні (рівномірні) проміжки часу. Такі методи забезпечують більшу гнучкість і ефективність системи кредитування.

На етапі реалізації підприємницького проекту підприємець приймає рішення щодо вибору найбільш прийнятного способу формування підприємницького капіталу. Рішення має базуватись на результатах порівняльного аналізу всіх доступних на даний час можливостей формування капіталу. Доступними вважаються всі виявлені джерела формування капіталу.

Наприклад, при започаткуванні ідеї була вже відома загальна потреба у капіталі. Для прийняття остаточного рішення необхідно побудувати схему можливих джерел формування капіталу. Ілюстративний приклад наведено у табл. 7.3. Нижче даються необхідні пояснення:

(1) — сегментним є рішення, що приймається по кожному конкретному пункту табличної схеми визначенням найбільш доцільного варіанта з усіх наявних ("+" — варіант, якому надається перевага);

(2) — спільним є виробництво (кооперація), що здійснюється на основі договору, за яким підприємець отримує право користуватися будівлею, але певну частину виготовленої продукції передає партнеру-власнику;

Таблиця 7.3. Схема можливих варіантів формування підприємницького капіталу (дані умовні)

Елементи капіталу

Можливі джерела

Витрати на річне погашення, тис.грн.

Сегментне рішен-ня(1)

1. Будівля

Оренда Купівля

Спільне виробництво (2)

100

600

150

-

+

-

2. Обладнання офісів

Оренда, лізинг

Купівля

20

200

+

-

3. Устаткування цеху

Купівля (3)

200

+

4. Верстати, прилади та інструменти

Лізинг

Купівля

50

500

+

-

5. Автомобільний транспорт

Лізинг

Купівля

30

300

+

-

Загальна потреба у капіталі, у тому числі:

на початок реалізації проекту

на кінець року (4)

Підсумкові джерела: Купівля-1

Купівля-3

Оренда-2 ,

Лізинг-4

Лізинг-5

900

800

100

X

X

Х

Джерело необхідного капіталу

Підсумки господарської діяльності

Кредит банку

Позичкові кошти партнерів

100

500

300

X

X

X

(3) — для обладнання цеху є лише одна можливість — купівля технічних засобів виробництва;

(4) — сума витрат на кінець року охоплює платежі за оренду обладнання офісів (20 тис. грн) та лізинг верстатів, приладів, інструментів (50 тис. грн), автомобільного транспорту (30 тис. грн).

У табл. 7.3 наведено умовний приклад формування підприємницького основного капіталу. Те саме необхідно здійснити стосовно оборотного капіталу, враховуючи у розрахунках конкретні його складники і можливі варіанти джерел фінансування.

Ясна річ, на момент початку реалізації підприємницького проекту виявити (розрахувати) з достатньою точністю всі потреби у фінансових ресурсах досить складно. Тому варто передбачати якісь резервні кошти.

При формуванні стартового (початкового) підприємницького капіталу підприємець має враховувати не тільки його загальну величину у вартісному обчисленні, а й прогнозовану економічну вигоду від вкладення у власне діло. Для цього, звичайно, він має визначити з достатньою вірогідністю очікувані прибутковість підприємницького проекту і строк окупності капіталу (інвестицій), розрахований з використанням показника чистого прибутку.

Реальна можливість сформувати необхідний стартовий капітал разом з бажанням і здатністю започаткувати власне діло є обов´язковою передумовою здійснення потрібної суспільству ефективної підприємницької діяльності, її активне і вміле використання сприятиме розвитку економіки України і підвищенню добробуту населення.