Господарське право

4. Правове становище суб´єктів внутрішньогосподарських відносин

Особливе становище притаманне суб´єктам внутрішньогосподарських відносин, до яких належать:

• відокремлені підрозділи, філії, представництва господарських організацій зі статусом юридичної особи;

• цехи, лабораторії, відділи, департаменти господарських організацій, територіальне розташування яких збігається з основним місцезнаходженням такої організації;

• органи управління та контролю господарської організації корпоративного типу: загальні збори, виконавчий орган/органи), спостережна/наглядова рада, ревізійна комісія (ревізор) та /або орган внутрішнього аудиту.

Перша з вищезгаданих категорій суб´єктів внутрішньогосподарських відносин відіграє особливу роль у діяльності господарської організації, до структури якої належить, виконуючи частину її функцій в іншій місцевості (районі міста чи області, в іншому місті чи навіть на території іншої держави). Тому законодавець приділяє цим суб´єктам досить значну увагу, визначаючи особливості їх правого становища.

Відокремлений підрозділ (філія, представництво, структурна одиниця) господарської організації (ВП) - це суб´єкт внутрішньогосподарських відносин без прав юридичної особи, що створюється за рішенням організації, до структури якої входить, і діє в межах повноважень, закріплених у положенні, затвердженому організацією-засновником.

Характерними рисами цих категорій суб´єктів внутрішньогосподарських відносин є:

спеціальне регулювання: ст. 64 ГК України; ст. 95 ЦК України; закони: «Про господарські товариства» (ст. 9), «Про банки і банківську діяльність» (статті 23-25) та ін.;

• наявність у ВП статусу суб´єкта внутрішньогосподарських відносин і, відповідно, відсутність прав юридичної особи;

• наявність статусу юридичної особи у господарської організації (ГО), що створила ВП;

• належність ВП до організаційної структури ГО, що його створила;

• визначення повноважень ВП в установчому та внутрішніх документах ГО, до організаційної структури якої належить ВП;

• обсяг повноважень ВП визначається в положенні про нього, що затверджується ГО, яка його створила;

• керівництво ВП здійснюється одноособовим керівником, який у зовнішніх відносинах може діяти від імені ГО, до організаційної структури якого він належить, у межах і на підставі довіреності, підписаної керівником цієї ГО;

• майнова основа діяльності ВП - майно, закріплене за ним ГО, що відображається в актах бухгалтерського обліку та інвентаризації;

залежність ВП у майновому та організаційному відношенні від ГО, до структури якої він входить і за рішенням якої створюється;

• територіальна відокремленість ВП від ГО, до структури якої він входить;

• діє на підставі положення, що затверджується організацією, складовою якої є і за рішенням якої створюється ВП;

• здійснення господарської діяльності ВП від імені ГО, до структури якої він входить;

відповідальність за зобов´язаннями ВП несе зазвичай ГО, до структури якої входить ВП;

ліквідація ВП здійснюється за рішенням ГО, до структури якої він входить.