Господарське право

3.3. Підприємства колективної власності. Виробничі кооперативи

Господарський кодекс України (ст. 93) за ознакою форми власності, на базі якої функціонують підприємства, виділяє такий їх різновид, як підприємства колективної власності. До них належать:

  • виробничий кооператив;
  • колективне підприємство (в тому числі колективне сільськогосподарське підприємство);
  • унітарне дочірнє підприємство, створене виробничим кооперативом чи колективним підприємством;
  • унітарне підприємство, що створюється суб´єктами права колективної власності (споживчим товариством, релігійною організацією, громадською організацією та ін.).

Особливості правового становища колективного сільського підприємства (КСП) визначаються Законом України від 14.02.1992 р. «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі - Закон):

- підприємство корпоративного типу;

- мінімальна кількість членів КСП законом не встановлюється, проте вживання множини щодо засновників і членів КСП (ст. З Закону) дозволяє визначити цю кількість - щонайменше дві особи;

- вимоги до членів КСП - фізичні особи (громадяни), які досягли 16-річного віку, беруть особисту трудову участь у господарській діяльності КСП і сплатили пай;

- установчий документ - статут; вимоги до змісту статуту КСП (ст. 4 Закону): найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності; порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому; принципи формування спільної власності та права членів КСП щодо неї; порядок розподілу прибутку, в тому числі отриманого від операцій із цінними паперами; загальні права та обов´язки членів підприємства; органи самоврядування (управління), порядок їх формування та компетенція; права та обов´язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності; питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії; умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства; можливість включення й інших положень, що не суперечать законодавству України;

- предмет діяльності - виробництво сільськогосподарської продукції та товарів;

- суперечливі положення Закону щодо правового титулу майна КСП (статті 7 і 9): об´єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена КСП продукція, одержані доходи, придбане на законних підставах майно, корпоративні права (частки у статутному фонді господарських товариств і міжгосподарських підприємств та об´єднань, учасником яких є КСП); проте, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, «майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам»; пай (як частка пайового фонду КСП) є власністю члена КСП і може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства (ч. 2 ст. 9 Закону);

- розмір паю залежить від майнової та трудової участі членів КСП в його діяльності; щорічно члену КСП нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді (ці відносини регулюються статутом підприємства);

- у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі;

- відсутність вимог до мінімального розміру майна КСП і його фондів (крім пайового, який є обов´язковим фондом); КСП самостійно визначає види, порядок формування та використання фондів і резервів;

- до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та корпоративні права КСП в інших підприємствах та організаціях; уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 9 Закону);

- органи управління КСП: 1) загальні збори членів КСП або збори уповноважених - вищий орган управління (затверджують статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію та ліквідацію підприємства, про його участь у господарських товариствах і господарських об´єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства); 2) правління (виконавчий орган);

- обов´язковість створення органів контролю (ревізійної комісії) законом не передбачається; такі органи створюються відповідно до положень статуту, рішення загальних зборів/зборів уповноважених, внутрішніх документів КСП;

- порядок ліквідації: прийняття відповідного рішення загальними зборами/ зборами уповноважених і створення ліквідаційної комісії; пред´явлення кредитами протягом встановленого ліквідаційною комісією строку (щонайменше два місяці) претензій до КСП; задоволення безспірних боргів (в першу чергу - борги перед бюджетами, установами банку та компенсація витрат на відновлення природного середовища, якому завдано шкоди ліквідованим підприємством, а також здійснюється капіталізація платежів, належних з КСП у зв´язку із заподіянням каліцтва або іншим ушкодженням здоров´я чи зі смертю громадянина; в другу чергу задовольняються інші безспірні претензії, заявлені протягом встановленого строку; в третю чергу - претензії, заявлені після закінчення встановленого строку (але до моменту завершення ліквідації КСП); з майна КСП, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, членам КСП видаються натурою (або грішми чи цінними паперами) паї.

До категорії підприємств колективної власності також належать:

  • підприємства споживчої кооперації (ст. 11 ГК);
  • підприємства об´єднань громадян, релігійних організацій (ст. 112);
  • підприємства у формі господарських товариств - (крім державних і комунальних);
  • дочірні підприємства виробничих кооперативів і господарських товариств;
  • виробничі кооперативи.

Підприємства колективної власності можуть бути унітарними та корпоративними (у формі виробничого кооперативу або господарського товариства, в тому числі створеного однією особою).

Підприємством корпоративного типу, що функціонує на базі колективної форми власності, є виробничий кооператив.

Виробничий кооператив - це господарська організація корпоративного типу, яка створюється на добровільних засадах громадянами для спільного здійснення господарської (виробничої) діяльності з метою отримання доходу і діє на підставі статуту, на засадах членства, обов´язкової трудової участі в його діяльності, самоуправління та самофінансування.

Нормативною основою діяльності виробничого кооперативу є відповідні положення ГК України (статті 94-112), ЦК України (статті 163-166), а також закони - загальний (Закон України від 10.07.2003 р. «Про кооперацію») та спеціальний (Закон України від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію»). В Цивільному та Господарському кодексах України також містяться положення про виробничі кооперативи (статті 163-166 ЦК України; статті 94-110 ГК України). Проте з деяких питань (фонди кооперативу; принцип визначення частки (загального паю) члена кооперативу; основні засади розподілу прибутку кооперативу між його членами та ін.) зазначені акти законодавства містять колізійні положення.

Основні риси виробничого кооперативу, відповідно до Закону України від 10.07.2003 р. «Про кооперацію» (набув чинності з моменту його опублікування, тобто до введення в дію ГК України та ЦК України):

  • господарська організація корпоративного типу;
  • мета діяльності - отримання доходу та забезпечення зайнятості населення;
  • створення на добровільних засадах;
  • безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробництво продукції/товарів, виконання робіт, надання послуг);
  • наявність статусу юридичної особи;
  • наявність статуту як обов´язкового установчого документа, який повинен містити відомості, визначені ст. 8 Закону (найменування кооперативу, його тип і місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов´язки членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків і паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов´язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку й звітності у кооперативі; порядок реорганізації та ліквідації кооперативу, вирішення пов´язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови та порядок повернення паю; крім того, статут може містити інші пов´язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству);
  • корпоративний устрій: мінімальна кількість засновників (членів) - 3 - як правило, фізичні особи, що досягли 16-річного віку, і наявність основного капіталу, поділеного на паї;
  • здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах самофінансування;
  • наявність власного майна, яке формується за рахунок таких джерел: паї членів кооперативу (основний та додаткові); внески членів кооперативу (вступний, членські, цільові); кошти, що надходять від господарської діяльності кооперативу; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ та організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законом;
  • відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру основного капіталу виробничого кооперативу;
  • обов´язкова наявність таких фондів: пайового фонду (формується за рахунок паїв членів кооперативу); неподільного фонду (формується за рахунок вступних внесків членів кооперативу та відрахувань від доходу кооперативу; стабілізує майнову базу кооперативу, оскільки не може розподілятися між членами кооперативу, крім передбачених законом випадків); резервного фонду (формується за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат/збитків); спеціальний фонд (формується за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших не заборонених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності; використовується за рішенням органів управління кооперативу); в сільськогосподарських ВК до обов´язкових фондів належать пайовий фонд і неподільний фонд;
  • основні засади використання доходу кооперативу (формується з надходжень від господарської діяльності кооперативу після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманих працівників і розподіляється в такому порядку: сплата податків і зборів до відп