Господарське право

2. Класифікація господарських товариств

Господарські товариства можуть бути різних видів і форм. Поділ господарських товариств на види здійснюється за певними ознаками, а на форми - за сукупністю ознак. Класифікація господарських товариств має практичне значення: законодавство передбачає застосування різних принципів правового регулювання щодо певних видів господарських товариств, насамперед щодо товариств, які належать до об´єднань капіталів і персональних товариств. Подібний поділ господарських товариств, широко відомий у комерційному праві (як зарубіжному, так і вітчизняному - дореволюційному, періоду непу, сучасному), здійснюється за ознакою домінування в них майнових чи персональних елементів.

Персональними товариствами або об´єднаннями осіб є такі господарські товариства, в яких домінують особисті елементи. Для таких товариств (а до них належать повне товариство і командитне товариство) притаманні специфічні риси:

  • установчий документ - засновницький договір, а в командитному товаристві з одним повним учасником - меморандум;
  • обов´язковість не лише майнової, а й персональної участі в товаристві для всіх (повне товариство) або частини його учасників (командитне товариство);
  • створення товариства з метою спільного здійснення його учасниками підприємницької діяльності, у зв´язку з чим традиційною (зафіксованою в законодавстві країн ринкової та більшості країн перехідної економіки) вимогою до учасників повного товариства та повних учасників (повних товаришів) командитного товариства є наявність у них статусу зареєстрованого суб´єкта підприємництва (в Законі «Про господарські товариства» та Цивільному кодексі України така вимога відсутня, але передбачена ч. 7 ст. 80 Господарського кодексу України);
  • наявність у всіх (повне товариство) або частини учасників (командитне товариство) повної субсидіарної відповідальності за зобов´язаннями товариства;
  • відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру майна товариства та порядку його формування (за окремими винятками); це має визначатися засновницьким договором/меморандумом;
  • управління справами здійснюється безпосередньо самими учасниками товариства, що несуть повну субсидіарну відповідальність за його зобов´язаннями;
  • порядок управління справами товариства визначають самі учасники, закріплюючи його в засновницькому договорі;
  • заборона для таких учасників конкурувати з товариством;
  • складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасником своєї частки третім особам, необхідність повідомлення про вихід за певний термін).

До об´єднань капіталів належать господарські товариства, в яких домінуючими є майнові елементи (акціонерне товариство/AT, товариство з обмеженою відповідальністю/ТОВ і товариство з додатковою відповідальністю/ ТДВ). Попри наявність значних відмінностей між цими товариствами, вони мають спільні ознаки, що є характерними саме для цієї групи господарських товариств:

  • обмеження ризику учасників товариства за результати діяльності товариства розміром сплачених вкладів (акцій) і відсутність у них (учасників AT, TOB) чи обмеженість субсидіарної відповідальності за зобов´язаннями товариства (притаманно для учасників ТДВ), що викликає застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;
  • законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного фонду (капіталу), резервного фонду, порядку їх формування та необхідності підтримання не нижче певного розміру (подібні вимоги встановлюються з метою захисту інтересів кредиторів товариства);
  • основний установчий документ - статут;
  • участь учасників в управлінні справами та розподілі прибутку товариства залежить, як правило, від розміру їхніх часток у статутному фонді/капіталі товариства;
  • здійснення управління товариством за допомогою його органів (вищий - загальні збори учасників; виконавчий орган, що може формуватися не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників; контрольний орган чи інші форми контролю за діяльністю виконавчого органу), порядок формування та вимоги до яких встановлюються законом і статутом товариства;
  • обов´язковість майнової та необов´язковість персональної участі в товаристві (за деякими винятками) для його учасників;

Можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його бажанням з дотриманням встановленої законом та статутом товариства процедури

Можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в статутному фонді/капіталі товариства)

  • можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його бажанням з дотриманням встановленої законом і статутом товариства процедури;
  • можливість створення таких товариств однією особою та функціонування у складі однієї особи (ч. 2 ст. 114, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 151, ч. 4 ст. 153 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України, щодо створення ВАТ у процесі приватизації шляхом перетворення державних унітарних підприємств - ч. З ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», щодо державних акціонерних товариств і державних холдингових компаній - Указ Президента України від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств», ст. 6 Закону України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії в Україні»).

• можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в статутному фонді товариства).