Господарське право

3. Форми господарських товариств

Залежно від особливостей створення, правового статусу засновників та учасників, порядку управління, організаційної структури та інших ознак господарські товариства можуть мати такі форми (хоча законодавець їх визначає як види): повне товариство (ПТ), командитне товариство (КТ), акціонерне товариство (АТ), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).

Історична першість належить персональним (повному та командитному) товариствам, які домінували у сфері господарювання протягом багатьох століть. Поява більш пристосованих до умов економічної конкуренції об´єднань капіталів у особі акціонерних товариств поклала край домінуванню персональних товариств.

На рубежі ХУІ-ХУІІ століть з ініціативи підприємців майже одночасно в Голландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою - Ост-Індські компанії.

Другий представник об´єднань капіталів - товариство з обмеженою відповідальністю - своєю появою завдячує німецьким юристам, які за дорученням парламенту наприкінці XIX століття розробили три законопроекти про нову форму товариства, яке б мало привабливі для малого бізнесу риси акціонерного товариства (насамперед відсутність у акціонерів субсидіарної відповідальності за зобов´язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості товариства). Один з цих законопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі е чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. «Про товариства з обмеженою відповідальністю» завдяки ґрунтовності та оптимальності регулювання відносин, Що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.

Товариство з додатковою відповідальністю фактично є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрізняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обмеженої відповідальності за зобов´язаннями товариства

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських товариств:

  • повне товариство;
  • командитне товариство;
  • акціонерне товариство;
  • товариство з обмеженою відповідальністю;
  • товариство з додатковою відповідальністю.

3.1. Повне товариство

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов´язаннями товариства усім своїм майном.

Основні риси:

  • різновид господарського товариства;
  • спеціальне регулювання: ГК України (частини б і 8 ст. 80), ЦК України (статті 119-132), Закон «Про господарські товариства» (статті 66-74);
  • установчий документ - засновницький договір;
  • відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок формування майна, що регулюється засновницьким договором;
  • відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;
  • можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);
  • повна відповідальність товариства за власними зобов´язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);
  • субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов´язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;
  • обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у разі реорганізації учасника - юридичної особи або спадкування у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких осіб; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці - якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин, якщо товариство було створене на визначений строк); г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов´язків або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника на вимогу його кредиторів;
  • вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб´єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК України);
  • законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;
  • заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов´язаннями;
  • можливість ліквідації повного товариства: а) на вимогу кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника-боржника для задоволення вимог кредиторів; б) залишення в товаристві одного учасника, якщо останній протягом 6 місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, не реалізував передбаченої ч. 1 ст. 132 ЦК України можливості реорганізації повного товариства в інше господарське товариство, що може існувати у складі одного учасника.

3.2. Командитне товариство

Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть по його боргах додаткову відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники).

Основні риси:

  • різновид господарського товариства, що належить до персональних товариств;
  • спеціальне регулювання: ГК України (частини 7 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 133-139), Закон «Про господарські товариства» (статті 75-83);
  • наявність двох категорій учасників як мінімум по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників;
  • установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника - установчим документом, відповідно до ЦК (ч. З ст. 134), є підписаний такою особою меморандум;
  • відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування повними учасниками (ці питання регулюються засновницьким договором /меморандумом);
  • обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;
  • відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;
  • порядок управління справами товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається засновницьким договором;
  • правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 8 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб´єкта господарювання;
  • можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники.

Наявність у командитному товаристві двох категорій учасників (повні учасники та вкладники) зумовлює необхідність визначення відмінностей в їх правовому становищі.

Повні учасники (учасники, що несуть повну відповідальність) командитного товариства:

  • зобов´язані брати майнову і персональну участь у командитному товаристві;
  • управляють справами товариства;
  • несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов´язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;
  • мають права й обов´язки, аналогічні правам і обов´язкам учасників повного товариства: заборона конкурувати з товариством; вимога про попередження виходу з товариства з 3 міс, а якщо товариство створене на визначений строк, - і за наявності поважних причин;
  • якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи кільком повним учасникам.

Вкладники командитного товариства:

  • зобов´язані брати лише майнову участь у товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески);
  • на момент державної реєстрації товариства зобов´язані внести не менше 25% свого внеску;
  • мають право брати участь у розподілу прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;
  • вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;
  • не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі й відповідно до виданого доручення можуть діяти від імені товариства;
  • зобов´язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства;
  • не несуть субсидіарної відповідальності за зобов´язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;
  • відповідають нарівні з повними учасниками за укладеною без доручення в інтересах товариства угодою у разі її схвалення товариством;
  • самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства й останнє не схвалило цю угоду;
  • у разі включення імені вкладника у найменування командитного товариства така особа стає повним учасником цього товариства.

3.3. Акціонерне товариство

Акціонерне товариство (АТ) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов´язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов´язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

  • різновид господарського товариства;
  • спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» (ст. 24-49), Закон від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закон України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії»;
  • адекватність форми АТ ринковим відносинам та її універсальність: форма АТ придатна для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (комерційних банків, страхових організацій, інвестиційних фондів тощо), господарських об’єднань типу холдингових груп, а також для некомерційних організацій (у цій формі зазвичай створюються фондові біржі, створений і функціонує Національний депозитарій України);
  • засновники - фізичні та/або юридичні особи з відповідним обсягом правосуб´єктності;
  • можливість вибору засновниками виду АТ - відкрите чи закрите, якщо закон не вимагає певного виду АТ (у процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств - ВАТ);
  • можливість створення АТ як класичного типу (двома і більше засновниками), так і однією особою;
  • обов´язковість двох фондів статутного та резервного; законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду/капіталу (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ); резервний фонд формується за рахунок прибу