Господарське право

3. Правовий статус холдингових компаній

Різновидом господарських об´єднань є холдингові групи.

Поняття холдингової групи як своєрідного виду об´єднання господарських організацій використовується в Законі «Про банки та банківську діяльність» (статті 11-12). Банківська холдингова група визначається як банківське об´єднання, до складу якого входять виключно банки (ст. 11), а фінансова холдингова група - об´єднання переважно фінансових установ за участі щонайменше одного банку (ст. 12). Центром таких груп є материнська компанія (або материнський банк), якій/якому належить щонайменше 50% акціонерного (пайового капіталу) або голосів кожного з інших учасників групи, які у випадку банківської холдингової групи іменуються дочірніми підприємствами материнського банку. Дочірні підприємства банківської холдингової компанії не можуть володіти акціями холдингової компанії.

У Господарському кодексі (частини 5-7 ст. 126) та Законі від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії» законодавець уникає поняття «холдингова група», оперуючи поняттями, що позначають дві категорії учасників холдингової групи: Холдингову компанію та її корпоративні підприємства (ст. 1 та ін.), а також визначає основи їх правового статусу. Холдингова компанія в такому об´єднанні (холдинговій групі) є суб´єктом організаційно-господарських повноважень щодо своїх/корпоративних дочірніх підприємств, завдяки володінню контрольними пакетами акцій останніх.

Правовий статус холдингових компаній визначається ст. 126 ГК України та Законом від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії», а також відповідними положеннями про господарські товариства - об´єднання капіталів, що містяться в Цивільному кодексі, Господарському кодексі, законах «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до ст. 1 Закону «Про холдингові компанії в Україні», холдингова компанія - це відкрите АТ, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Своєю чергою корпоративне підприємство визначається як господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє, користується та розпоряджається холдингова компанія.

Холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв), за визначенням ст. 1 згаданого Закону, є пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, який перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства.

Відповідно до ст. З Закону, ХК можуть створюватися двома шляхами:

  • у процесі корпоратизації та приватизації відповідними органами (органом, уповноваженим управляти державним майном, або органом приватизації) самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об´єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток (паїв);
  • іншими суб´єктами (в Законі не зазначається, якими саме) на договірних засадах.

При цьому до уваги не береться такий спосіб утворення холдингової компанії, про який зазначалося в Указі Президента від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації», що втратив чинність згідно з Указом Президента від 12.07.2007 р. № 640/2007, як поглинання, тобто набуття одним господарським товариством (зазвичай відкритим акціонерним) контрольних пакетів акцій або відповідної частки в статутному фонді інших господарських товариств. Проте Закон встановлює (ч. З ст. 3), що холдинговими компаніями є лише організації, створені згідно з цим Законом, і, відповідно, використання словосполучення «холдингова компанія» дозволяється лише таким організаціям.

У випадках, передбачених Законом «Про захист економічної конкуренції», створення ХК обумовлюється необхідністю отримання попереднього дозволу антимонопольних органів або Кабінету Міністрів України на економічну концентрацію, узгоджені дії.

Особливості правового статусу ХК:

І. Закон передбачає спеціальний порядок реєстрації холдингових компаній, що має встановлюватися Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації (Держкомпідприємництва) забезпечує ведення Державного реєстру холдингових компаній України як складової Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

II. Рішення про утворення ХК (відповідно до ст. 4 Закону) приймається власниками холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформляється відповідним договором.

III.Статутний фонд ХК формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових вкладів у формі майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності ХК; при цьому частка у формі майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності ХК, не повинна перевищувати 20% статутного фонду ХК.

IV.До виключної компетенції загальних зборів ХК належить вирішення питань:

  • формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики щодо корпоративних підприємств;
  • визначення напрямів та порядку використання прибутку корпоративного підприємства;
  • затвердження планів виробничого та соціального розвитку корпоративних підприємств;
  • питання про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств та/або ліквідацію ХК.

V. Правомочність загальних зборів ХК у разі включення до порядку денного питань про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних
підприємств та/або ліквідацію ХК - за умови реєстрації для участі в них акціонерів (їхніх представників), що мають відповідно до статуту ХК більше ніж 80% голосів; зазначені рішення приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів (їхніх представників), що зареєструвалися для участі у загальних зборах.

VI. Корпоративне підприємство не може володіти акціями своєї ХК.

VII. Обов´язковість щорічної аудиторської перевірки ХК та її корпоративних підприємств (ст. 8 Закону).

VIII. Публічність діяльності ХК: а) протягом місяця з дня державної реєстрації ХК вона повинна оприлюднити інформацію про напрями своєї діяльності в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР; б) протягом усього періоду своєї діяльності повинна не рідше одного разу на рік оприлюднювати свою консолідовану фінансову звітність і фінансову звітність своїх корпоративних підприємств (ст. 9 Закону).

IX. Ліквідація ХК: а) підстави: прийняття загальними зборами акціонерів ХК рішення про її ліквідацію; б) скасування відповідним органом АМК чи КМУ дозволу на концентрацію, узгоджені дії суб´єктів господарювання; в) ліквідація усіх корпоративних підприємств ХК та/або залишення у статутному фонді ХК холдингового корпоративного пакета акцій (часток, паїв) тільки одного корпоративного підприємства.

Аналіз правового становища холдингових компаній та їх корпоративних (дочірніх) підприємств дозволяє визначити характерні риси холдингової групи.

Особливості правового статусу державних холдингових компаній (ДХК) Державна холдингова компанія - холдингова компанія, утворена у формі відкритого акціонерного товариства, не менше ніж 100% акцій якого належить державі (ст. 1 Закону «Про холдингові компанії в Україні»).

ДХК має низку рис, зумовлених специфікою правового регулювання (статті 6-7 зазначеного закону), а саме:

1. Створюються органами, уповноваженими управляти державним майном, та/або державними органами приватизації у встановленому ФДМУ та центральним органом влади з питань економіки порядку; засновники в процесі корпоратизації - органи, уповноважені управляти державним майном; у процесі приватизації - органи, уповноважені управляти державним майном та/або державні органи приватизації; рішення приймають зазначені органи за погодженням з Кабміном України (відповідно до порядку, передбаченого постановою КМУ № 1477 від 25.10.2006 р. «Про погодження з Кабінетом Міністрів України рішення щодо утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації»).

2. Ініціатором створення ДХК може бути:

  • у процесі корпоратизації: державне підприємство; орган, уповноважений управляти державним майном;
  • у процесі приватизації: державний орган приватизації; підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію; господарські товариства, утворені в процесі приватизації.

3. Перелік документів, що подається ініціатором створення ДХК органу, уповноваженому управляти державним майном:

  • обґрунтованість доцільності утворення ДХК;
  • перелік підприємств та їх структурних підрозділів, на базі яких пропонується створити ДХК та її корпоративні підприємства;
  • проект статуту ДХК.

У разі створення ДХК за ініціативою органу, уповноваженого управляти державним майном, перелік підприємств та їх структурних підрозділів, на базі яких пропонується утворити ДХК та її корпоративні підприємства, і проект статуту ДХК готує цей орган.

4.Статутний фонд ДХК формується за рахунок належних державі акцій (часток, паїв) відповідних господарських товариств у встановленому законодавством порядку.

5.Єдиними акціонером ДХК від моменту її утворення до завершення процедури приватизації або припинення є держава.

6.Управління акціями ДХК здійснюється в установленому законом порядку; їх заборонено передавати в управління будь-яким особам.

7.Державні пакети акцій і державне майно, передане до статутного фонду ДХК, не можуть бути відчужені або перебувати у заставі, використані для формування статутних фондів будь-яких підприємств.

8.ДХК не може бути корпоративним підприємством іншої ХК.

9.Рішення про приватизацію ДХК може бути прийняте лише після прийняття рішення про приватизацію всіх корпоративних підприємств ДХК, пакети акцій яких передано до статутного фонду ДХК.

10.Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного фонду ДХК, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання (ст. 13).

11.Особливості управління холдинговим корпоративним пакетом акцій корпоративного підприємства ДХК, переданим до статутного фонду ДХК:

  • про проведення загальних зборів акціонерів (учасників) корпоративного підприємства виконавчий орган такого підприємства має письмово повідомити ДХК та орган, уповноважений управляти державним майном, відповідно до вимог законодавства; таке повідомлення повинно містити такі дані: повне найменування та місцезнаходження товариства; дату, час і місце проведення загальних зборів; час початку та закінчення реєстрації акціонерів (їх представників) для участі у загальних зборах; перелік питань, що виносяться на голосування; інші відомості, передбачені законодавством;
  • ДХК спільно з органом, уповноваженим управляти державним майном, у визначеному КМУ порядку має прийняти рішення з кожного питання, внесеного до порядку денного загальних зборів, і надати відповідні доручення на голосування представникові в термін і порядку, визначені КМУ; представник має право брати участь у загальних зборах тільки після отримання відповідного доручення на голосування від органу, уповноваженого управляти державним майном;
  • як господарська структура ДХК виконує повноваження, передбачені ст. 9 Закону «Про управління об´єктами державної власності», а саме:

1)укладає контракти з керівниками державних акціонерних товариств, які є її корпоративними підприємствами;

2)розробляє річні фінансові та інвестиційні плани ДХК, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і подає на затвердження уповноваженому органу управління, який здійснює контроль за її діяльністю;

3)забезпечує розроблення та затверджує річні фінансові й інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних акціонерних товариств, які є її корпоративними підприємствами;

4) проводить аналіз і обов´язкові щорічні аудиторські перевірки своєї
фінансово-господарської діяльності та подає отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює контроль за її діяльністю.