Господарське право

3.1. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації

Право колективної власності - це юридично визначене і забезпечене право організації - юридичної особи, створеної на базі об´єднання майна її членів (учасників), використовувати належні їй засоби виробництва на власний розсуд і в інтересах її членів (учасників).

При праві колективної власності суб´єкт, який передав своє майно до такої власності, втрачає на цю річ право власності, отримуючи натомість зобов´язальні права щодо нового власника - організації корпоративного типу, членом (учасником) якої став цей суб´єкт, а саме: а) право на отримання грошового чи майнового еквівалента своєї частки в майні нового власника - юридичної особи у разі виходу зі складу її учасників (членів); б) право участі в розподілі майна юридичної особи у разі її ліквідації; в) право на отримання частини чистого прибутку (дивідендів) суб´єкта права колективної власності; г) право участі в управлінні справами юридичної особи, що діє на базі колективної власності, якщо інше не передбачено її установчими документами.

Об´єктами права колективної власності можуть бути:

складений/статутний капітал господарської організації зі статусом юридичної особи, утворений за рахунок майна, переданого їй засновниками та учасниками як вклад до такого капіталу;

• викуплене членами трудового колективу, іншими колективами фізичних осіб, які створили для цього господарське товариство, та юридичними особами майно державного підприємства (акції ВАТ, створеного на базі державного підприємства);

• кредити банків, отримані організацією корпоративного типу;

• виготовлена продукція, отримані доходи та інше майно, набуте організацією корпоративного типу на законних підставах (субсидії, дивіденди від цінних паперів тощо).

Однак не може бути об´єктом права колективної власності майно, вилучене з обороту1, в тому числі цілісні майнові комплекси, на базі яких здійснюється діяльність, що належить до монополії держави.

Як правило, суб´єкт права колективної власності сам використовує належне йому майно своєю владою і в інтересах його учасників (членів). При цьому він може використовувати такі правові форми реалізації права колективної власності:

право господарського відання при створенні суб´єктом права колективної власності унітарного підприємства-невласника, що має діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності;

право оперативного управління щодо створеної суб´єктом права колективної власності юридичної особи (підприємства), якщо діяльність останньої фінансується засновником;

право довірчого управління: застосовується на договірних засадах: а) на підставі припису закону (щодо управління активами інститутів спільного інвестування та в інших випадках, передбачених законом); б) у разі потреби в професійному управлінні майном і відсутності у суб´єкта права колективної власності відповідних фахівців та можливостей;

користування об´єктами права колективної власності на договірних засадах (на підставі договорів оренди, лізингу та ін.), що забезпечує можливість передання в користування таких об´єктів іншим особам.